У Києві вкотре будують у природоохоронній зоні. Цього разу знесли шмат гори Щекавиці й побачили просто всередині чи то хід, чи то печеру. Утім, археологів про таку знахідку не повідомили.

Щекавиця - одна з трьох найдавніших гір Києва. Вона, на думку істориків, свого часу була усипальнею. Подейкують, що саме тут похований один із перших Рюриковичів - Князь Олег. Утім, нині цю гору розривають і забудовують, попри її історичну й ландшафтну цінність.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:

- Сьогодні просто акценти змістилися. Ми більше приділяємо уваги на печерські гори, на територію лаври, але, повірте, ця частина не менша, вона ще більш історичніша, ще глибше історичність, і її отак хаотично забудовувати, це просто такий нонсенс.

Роботи на вулиці Лук’янівській розпочали місяць тому. На території десять соток зводять фешенебельний триповерховий будинок на кілька квартир. Для цього будівельники зрізали метрів з десять гори. Не на камеру "Свідкові” показали теку з паперами. Та тільки документів, що на Щекавиці можна споруджувати, ми не побачили.

Марина Борисполець, кореспондентка (зачитує):

- "Одночасно повідомляє Головне управління охорони культурної спадщини: цей лист не дає права на проведення будівельних робіт, лише на проектну документацію проектування індивідуального будинку”. У вас три папери з цього приводу, але де тут є дозвіл на будівництво - покажіть мені, будь ласка. Може, я його не побачила:

Хоча дозволів нема - будівництво йде повним ходом. Коли екскаватори знесли шмат гори, робітники побачили діру просто всередині Щекавиці.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- На цю печеру у горі Щекавиця натрапили випадково будівельники. Хто й коли її вирив - невідомо, утім, у робітників з приводу цього свої припущення

Микола Вахнюк, робітник:

- Це не печера, це - дійсно, нора, ця нора зроблена, ну майже… якщо прикинути - рік. Може, півтора, раз її не розмило. Проблеми немає з диркою. Ви виріжете все одно - бомжара вирив нору.

Хто й що тут вирив, кажуть археологи, мають згідно із законом вирішувати фахівці.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:

- Ви знайдіть такого бомжа, який може прокопати в лесі десятиметрову цю. Це особлива технологія. Це абсолютно можна зразу сказати, пам’ятка підземної київської архітектури!

Утім, будівельники кликати археологів наміру не мають. Мовляв, нічого турбувати людей через дрібниці.

Микола Вахнюк, робітник:

- А ви будете археологів туди кликати, щоб вони подивилися?

- Давайте я ще одну вирию таку рядом, і кличте туди їх тоже. Їм що, немає, що робити?

Коли ми спілкувалися з робітниками, на місце приїхав чоловік, який назвався власником шматка землі. Та розповісти про будівництво не схотів.

Власник шматка землі:

- Я вас прошу, камеру уберите с моей территории вместе со штативом!

- Камеру руками не трогайте. У вас печеру знайшли, у вас тут були археологи, тут має археологічний нагляд…

- Девушка я вам сказал. Выйдите с территории этой стройки.

- Скажіть, у вас є дозволи на будівництво? Що це за печера в горі Щекавиця?

- Какая пещера?

- А что это?

- Квартира.

У центрі археології Києва НАН України роз’яснили: територія Щекавиці - це особлива ландшафтна й історична зона. Отже тут обов’язково має бути археологічний нагляд.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:

- Замовник несе зобов’язання укласти договір про археологічний нагляд, і, відповідно, його профінансувати, оскільки він веде забудову не в простій території, а в заповідній зоні.

Археологи пообіцяли навідатися на Щекавицю, аби зробити власні висновки, що ж саме вирили екскаватори - підземний хід, гробницю, чи якусь сучасну копанку. Програма "Свідок” стежитиме за всім, що відбуватиметься на стародавній горі.

За матеріалами "НТН"