|
 У місті планують зрізати тополі, які були висаджені у післявоєнний
період. За словами Оксани Війтик, в.о. начальника управління екології
та благоустрою Львівської міської ради, ці дерева вже мають по 50-60
років, а вік тополі – 40. Отож, за словами чиновниці, дерева в
аварійному стані і кожного року, коли є буревії, вони ламаються і
створюють небезпеку.
– Цього року всі кошти, які ми раніше виділяли на
боротьбу з омелою та зрізування дерев, ми плануємо виділити на спиляння
тополь біля закладів освіти, щоб убезпечити дітей, – додала Оксана
Війтик.
Водночас, у ратуші активно обговорюють питання
обрізування гілок дерев. Щоправда, ці дії чиновників викликали обурення
викладачів Українського католицького університету. Вони стверджують,
що у місті калічать дерева. Викладачі просять зупинити масову руйнацію
зеленого насадження, яка систематично проводиться під прикриттям
сезонного "формування” крони дерев, і наводять найяскравіші приклади
такої руйнівної практики: на вулиці Словацького біля входу до парку ім.
Івана Франка та у парку культури ім. Богдана Хмельницького.
У відповідь на лист викладачів УКУ чиновники
пояснюють обрізування дерев у парку Франка, коли залишились лише
стовбур і гілки першого порядку, вимогами безпеки – гілля височіло над
лініями електропередач. Про це повідомив Володимир Чишинський, головний
спеціаліст управління екології ЛМР. А ось останнє обрізування дерев у
парку культури ім. Хмельницького він оцінює негативно.
Чиновник заявив, що випадки надто жорсткого
обрізання дерев пов’язані із непрофесійністю приватних підприємств, у
яких замовляли ці послуги. До ЛКП "Зелений Львів”, що обрізає більшість
дерев, зауважень немає, однак у кожному районі міста є ще 2-3 приватні
підприємства, в яких замовляли ці послуги. Перш ніж починати роботу,
вони не радилися зі спеціалістами. Чиновник додав, що саме нефаховість
призвела до неправильного обрізання дерев. Щоб не допускати більше
таких ситуацій, приватних підприємців зберуть на навчання у
Лісотехнічному університеті.
Віталій Войтенко,
викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ, автор листа-звернення до міського голови:
- Я люблю наше місто і люблю природу, саме тому
вирішив написати лист-звернення. Мешкаю в центрі, тому всі зміни
відбуваються у мене на очах. Хочу зауважити, що рік тому, вздовж моєї
вулиці аналогічно обрізали дерева – нового гілля за цей час майже не
виросло. Таке жорстке обрізання не може бути прийнятним, зокрема такі
випадки як на вул. Словацького. Там від дерев лишися триметрові пеньки.
Найжахливіше те, що за такі речі ніхто не несе відповідальності. У
відповіді на наш лист у ЗМІ звучали виправдання, мовляв це хиба тих
приватних підприємців, які здійснювали обрізання та що їх будуть вчити,
як це робити правильно, але чому замовлення на формування дають тим,
хто гадки не має, як слід обрізати дерева? Відомо також, що
Лісотехнічний університет розробив програму з порадами, як краще
обрізати дерева і, що найважливіше, до різних типів дерев треба
по-різному застосовувати обрізку, але складається враження, що ці
технологічні рекомендації просто ігноруються.
Частину свого навчання як психолог я проходив в
Америці, де обрізання дерев здійснюють дуже вибірково, відрізають
тільки сухі гілки або ті, що торкаються ліній електропередач, а у нас
на вул. Стефаника та Дорошенка, дерева залишили без гілля за три-чотири
метри до можливого доторку до лінії. Як вже зауважували фахівці з
Лісотехнічного університету, такі дерева (особливо ясени, клени та
каштани) відновлятимуться щонайменше три роки. Це, безпосередньо, та
руйнівна практика, яку ми просимо зупинити.
До теми
Цьогоріч у Львові паспортизують столітні дерева. Їх
порахують, виготовлять спеціальні таблички та внесуть у спеціальний
природоохоронний реєстр міста. За словами Оксани Війтик, в. о.
начальника управління екології та благоустрою Львівської міськради,
кожен факт відсутності дерева потрібно обґрунтувати й затвердити на
рівні області, потім у Києві, тому сказати, коли завершиться
паспортизація дерев, зараз складно.
Перші спроби порахувати старі дерева були ще 1984 року. У старому
реєстрі – понад два десятка старих дерев, сьогодні чотирьох з них уже не
дорахувалися. Володимир Читинський, головний спеціаліст сектору
благоустрою управління екології та благоустрою ЛМР, повідомив, що за
допомогою паспортизації уточнять інформацію про розміщення дерев,
породу, вік та охоронну зону. За кожним об’єктом закріплять земельну
площу. Більшість старих дерев росте на приватних територіях, які колись
були в комунальній власності. Тому власники приватних ділянок змушені
будуть підписати з містом документ про збереження дерева для наступних
поколінь. За його знищення каратимуть великими штрафами. Із цінних
столітніх дерев у Львові ростуть магнолії, кедрова сосна, кавказька
ялина та ліщина деревовидна. lvivpost.net
|
