"Свій триденний архіпастирський візит на Полтавщину предстоятель УПЦ Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет розпочав минулої п'ятниці з освячення новозбудованої дзвіниці Свято-Покровської церкви. Цей храм, який звели уже в незалежній Україні, став першим у Полтаві, збудованим після "безбожницької" революції 1917 року. До того ж саме на території згаданої церкви виключно коштом її парафіян та жертводавців спорудили перший і поки що єдиний у межах обласної "столиці" пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Тож патріарх провів тут молебень за упокій їхніх душ. А потім зустрівся з журналістами та громадськістю обласного центру. Відповідаючи на численні запитання, наголосив на незмінності своєї i мільйонів однодумців мети – створення в Україні єдиної помісної православної церкви як духовної основи Української держави: "Якщо душа українська, то й держава буде українською. А коли душа хохляцька, такою ж буде й держава".

Філарет переконаний, що пам'ятник Івану Мазепі в Полтаві повинен стояти: "І не тільки в Полтаві, а насамперед у Києві. Чому такий спротив чиниться навіть сьогодні? Та тому, що він боровся за Українську державу. Саме через це сусідня не терпить цього. І не терпіла жодних постатей, які вели Україну до незалежності. Тому Мазепу хотіли знищити не лише фізично, а й морально. При цьому нам нав'язували думку, що він проклятий, відлучений від церкви, від найсвятішого. За які гріхи? Він був підданий анафемі за те, що любив свій народ. Отже, за любов. А за любов піддавати анафемі не можна, це несправедливо, така анафема не є дійсною. Зрештою, чим довше вороги Української держави підноситимуть Мазепу як підданого анафемі, тим славнішим він буде. Як проти нього не боролися й не борються зараз, а перемогти не можуть. Бо ж правду перемогти неможливо. Тому моє ставлення до Івана Мазепи не просто як до героя, а як до людини, котра віддала життя за свій народ. І пам'ять про нього не згасне ніколи".