Поливання різними хімічними речовинами в центрі міста вже не дивує киян. Вони обтрушуються, стирають з облич невідому гидоту і йдуть у своїх справах. Не дивують їх і бригади найманців в характерному спортивному одязі – точнісінько, як в 90-х. В Києві таке трапляється часто - адже Європейська столиця, люди живуть цікаво. У кожному дворі – свої барикади. У кожного – своя війна, і хоча вона спільна за ознаками, кожен поки що виборює на барикадах своє.
В «Сяйві» вже кілька тижнів тривають бійки. Вчора близько 13.00 години біля магазину почали збиратися люди. Спочатку "засвітилися” близько 50 осіб від рейдера, котрий 19 лютого захопив магазин і знову викинув звідти всіх працівників, остаточно заварив вікна та двері, мало того – заблокував двома КРАЗами весь магазин ззовні. Як ті миші, найманці, загорнуті по вуха в шарфи та коміри, щоб не показувати обличчя, ховаються за КРАЗами від об’єктивів камер, від поглядів та запитань. По вулиці йде двоє здоровенних хлопців, одного з них я впізнаю, але думаю - може, просто собі йде вулицею. Та де там! Цей же чоловік був помічений у досить неадекватному стані на забудові по Гончара. Він обходить натовп і прямує до авто, де очікують такі самі молодики. І тут стає видно, що їх безліч, просто вони не стоять разом, а ходять по вулиці, стоять невеличкими групками, заходять до підземки Метрограду. За інформацією в Інтернеті було відомо, що за підтримки громадських організацій відбудеться штурм «Сяйва», тобто, люди спробують прорватися в магазин. Людей зібралося близько двохсот, але починати штурм магазину ніхто не наважувався. Міліція вже вкотре нікого не захищає.
За словами керівництва магазину в особі пані Лазуткіної, міліція вже навіть не виїжджає за викликом на Червоноармійську. Кажуть – або немає опергрупи, або «їдемо, їдемо» - і ніхто не приїздить.
Не було на місці й жодного депутата, ніхто не наважився штурмувати «Сяйво». Хоча заздалегідь було анонсовано, що на штурм їх прибуде близько десяти осіб. Не допомогло й те, що в магазині минулого тижня відкрив приймальню народний депутат: більше в «Сяйві» і приймальні немає, і депутата немає. За різною інформацією, Верховну Раду непокоїть ситуація з «Сяйвом», але наскільки непокоїть – невідомо. Вочевидь, є чисельні звернення депутатів, але поки що маємо - те маємо. Люди в спортивному одязі заблокували магазин КРАЗАМи - і нікуди не збираються йти, вичікують.
Десь близько 14.00 години один з журналістів вирішив сфотографувати найманців і заліз у кузов КРАЗа. В цю саму мить з іншого боку машини прямо в натовп, на перехожих випорснули величезний струмінь якогось білого диму. Дим вкрив усю вулицю, люди почали кашляти, тікати та закриватися руками, не розуміючи, що це. Дихати було неможливо. Журналіста, що заліз на КРАЗ, з голови но ніг обсипано чимось білим. Це був порошковий вогнегасник. На фото видно, як біля машини чоловік випускає струмінь диму з балону.
Через півгодини приїхала міліція і поцікавилася : «А навіщо ви туди полізли?» Представників органів зовсім не цікавив факт присутності молодиків з вогнегасником за КРАЗами, як і те, що кілька сотень людей посипали білим порошком. Нещодавно найманці так само поливали активістів водою зі шлангу, але міліція просто дивилась на це і навіть намагалась захистити людей. Самі представники органів пояснюють це тим, що в обох конфліктуючих сторін є документи про власність і права на магазин. Але тоді незрозуміло – чи дозволено в нашій країні для захисту своїх прав використувувати спеціальні загони найманців, котрі для вирішення конфлікту вдаються до фізичного тиску? Адже поливати людей на вулиці водою обсипати порошком – незаконно. Тоді для чого суди? Чому ситуацію з «Сяйвом» кришує міліція? Чи не тому, що питання з «Сяйвом» ще десь не вирішено і вони не придумали, яку сторону їм захищати?
Постраждалі написали до міліції заяви, представники органів обмежилися цим - і більше їх не бачили.
Коли я писала, що за книгарню «Сяйво» будуть воювати не тільки кулаками, а й інформаційно, то здогадувалася, що бізнесмени вирішили битися до останнього. Прес-конференції вже вдруге проходять «дуплетом», одна за іншою – спочатку теперішнє керівництво благає про допомогу, потім виправдовуються ті, хто атакує магазин. До речі, вони, навіть не зморгнувши оком, заявляють про законність своїх дій і так само просять допомоги, немов потерпілі - позиція віддзеркалення всього, що роблять Лазуткіна з колективом. Уявіть, вчора ці люди билися в центрі міста і труїли газом своїх супротивників, а сьогодні йдуть до УНІАНу і просять журналістів пристати на їхній бік! Але й це ще не все. Зацініть їхні технології! Ось цей тип власне є технічним піарником, чи то райтером для «Сяйва». А з’ясувалося це дуже просто, отут.
Контора, яка займається написанням замовних статей, має таку назву: «PR — /PR i Z/ объединяет специалистов по информационному сопровождению корпоративных конфликтов (рейдерства), информационным войнам». «Вояки» називають себе журналістами, і пояснюють це тим, що вони "роблять журнали, підтримують сайти та пишуть статті”. Було б ще смішніше, якби вони додавали, що роблять це безкоштовно і за покликом душі.
Нагадаю, суд по справі «Сяйва» має відбутися 1-го березня.
