У січні розпочнеться одна з найскладніших і найцікавіших операцій на НСК `Олімпійський` - підйом вантової системи, яка буде утримувати навіс над стадіоном. Стяжка сотень тросів сумарною довжиною 40 км і вагою 765 тонн триватиме близько місяця. Тому підготовка займає ще довше часу. Адже від цього залежить надійність конструкції даху – до речі, найбільшого з усіх арен-2012. Підготовка до підйому почалася ще в липні і незабаром буде завершена.

Щоб розібратись, що висітиме над головами вболівальників, необхідно для початку перелічити, з чого складається вантова система комплексу. Це: нижні радіальні ванти (завдовжки майже півсотні метрів і діаметр від 65 до 90 мм); верхні радіальні ванти; внутрішнє розтягнуте кільце; троси підвіски (вертикальні ванти); консольні розкоси з куполами навісу, підвіска освітлювального обладнання, фасадних конструкцій та ін.

Основна вантова система (радіальні ванти, троси і внутрішнє кільце) розкладається і збирається `на землі`, потім за допомогою 160 гідравлічних домкратів піднімається, натягується і закріплюється на колонах. Підйом проводиться одночасно на всіх осях з постійним контролем рівня натягування і деформацій у системі.

Ось як виглядає алгоритм дій, який необхідно виконати перед підйомом вантів:

Уся ця процедура продемонстрована у нашій фотогалереї, присвяченій монтажу вантової системи. Перший етап - розкладка радіальних вантів вздовж своїх осей. Для зниження ризику пошкодження трибун були встановлені дерев`яні короби, в які вкладалися ванти. Для розкладки коробів, монтажу тросів і багатьох інших операцій, пов`язаних з нею, використовується кран Liebherr LR1400/2.

Процес розкладки кожного ванта виглядає так: вант кладуть на шпульку, кінець, який буде закріплений на колоні, чіпляють до крана і в міру підйому тросу вверх розмотують моток. У змотаному стані вант здається порівняно коротким, але коли його розмотують, то гак крана практично впирається у верхівку стріли.

Вкласти вант потрібно в такому стані, щоб під час монтажу його можна було просто підняти вгору. Іншими словами, щоб під час підйому в нього не було можливості повертатися навколо своєї поздовжньої осі або перекручуватися. Цим і займаються суворі і прискіпливі німецькі спеціалісти - за допомогою банального бруска вони розгортають анкер, далі, утримуючи його анкер в цьому стані, вант поступово укладається на короб.

Перед розкладкою вантів, на короби укладається Т-подібна залізяка, потім вона трансформується в адаптер, за який ванти будуть тягнути вгору (це адаптер для верхніх вант). На краях цього адаптера пропущені спеціальні троси, які будуть поступово підтягуватися домкратами доти, поки верхні ванти не будуть підняті в проектне положення.

Нижні ванти піднімуться вгору за рахунок верхніх і тросів підвіски. Тому тут використовуються інші домкрати - з гвинтовими стрижнями. Для кріплення домкратів до верхнього кільця на балки навішують спеціальні `куточки`. У його пази буде встановлений домкрат, який за допомогою спеціальних тросів буде тягнути верхній вант. На кожен вант - по два домкрати.

Щоб правильно встановити затиски, на вантах є спеціальні мітки: довга біла смуга означає `верх` ванта, червоні смуги - межі установки затискачів, а тонка сіра лінія між ними - вісь затиску. Вантів діаметром 115 мм для внутрішнього кільця розтягування всього 20, кожен з них утворює півкільце. Тобто в кільці розтягування буде 10 вантових кілець.

У цю різьбу буде закручуватися двосторонній мегаболт і таким чином вантові півкільця будуть з`єднуватися в кільце.

Вантові кільця будуть кріпитися до радіальних вантів. Троси внутрішнього кільця розкладаються на підмостки. Незабаром вони будуть покладені в п`ять рядів, на них встановлять з`єднувачі, а потім зверху закріплять ще 5 рядів тросів.

`Вантовий` період розтягнеться на весь січень 2011-го.