З ПИТАННЯ РОЗМІЩЕННЯ БАНЕРНОЇ РЕКЛАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА ТЕЛ.0685860339
Головна » 2013 » Жовтень » 4 » Реакція на публікацію в ,,Українській правді” щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі Ю.Тимошенко
19:13
Реакція на публікацію в ,,Українській правді” щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі Ю.Тимошенко
Видання ,,Українська правда” 04.10.2013 опублікувало повідомлення ,,Мін’юст вважає виконаним рішення ЄСПЛ про незаконність арешту Тимошенко” в якому висвітлено позицію Міністра юстиції Олени Лукаш яка вважає, що Україна виконала рішення Європейського суду з прав людини про незаконність арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Про це вона сказала на брифінгу у четвер 03.10.2013. ,,Нам дали ясно зрозуміти, що права Тимошенко порушені недосконалим законодавством. Змінивши ці норми та правила, ми вважаємо, що загальну сутність рішення (ЄСПЛ) ми виконали”, - сказала міністр. Також Лукаш зазначила, що зауваження Комітету міністрів Ради Європи щодо виконання Україною цього рішення ЄСПЛ стосуються відмови Вищого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняти заяву Тимошенко із скасування вироку за газовою справою. ,,Я так розумію, намагалися заперечити вирок, тоді як рішення (ЄСПЛ) стосувалося винятково запобіжного заходу”, - сказала вона. Міністр запевняє, що Рада Європи отримала від України всю інформацію про виконання рішення в справі Тимошенко. За її словами, Україна сприймає всі рекомендації Комітету міністрів Ради Європи. Лукаш також прогнозує, що суддю Верховного Суду Олександра Волкова буде відновлено на його посаді у зв'язку з рішенням Європейського суду з прав людини після внесення змін до Конституції в рамках здійснення судової реформи. ,,Я переконана, що як тільки будуть внесені зміни до Конституції, новий склад Вищої ради юстиції невідкладно виконає рішення в справі Волкова”, - сказала вона. Лукаш зазначила, що механізмів автоматичного поновлення судді на посаді в українському законодавстві наразі немає. Зважаючи на коментарі до зазначеної публікації правозахисна група ,,Fingert & Law Corporation” вважає за необхідне висловити свою позицію. Так, ЄСПЛ встановив, що хоча утримання заявника під вартою офіційно передбачало виконання завдань, передбачених ст. 5 § 1 (с) Конвенції, фактичний контекст і розмірковування влади дозволяють припустити, що фактичною метою цієї міри було покарання заявника за неповагу до суду, яке, як було заявлено, проявлялось в її поведінці в ході судового розгляду. В світлі цих міркувань, використовуючи підхід, подібний при юридичному тлумаченні порівнюваних обставин в справі Lutsenko, Суд не може не визнати, що обмеження свободи заявника, яке допускається у відповідності зі ст. 5 § 1 (с) було використано не для того, щоб вона постала перед компетентним органом в обґрунтованій підозрі щодо вчинення правопорушення, але з інших причин. Це означає, що головуючий суддя в першій інстанції, а саме Печерського райсуду Києва у справі № 1-657/11 від 11.10.2011 Кірєєв Р.В., зобов’язаний був вирішити питання про свій відвід, оскільки інші причини обмеження свободи особи є іншими обставинами, які викликають сумнів у його неупередженості. Відтак, справа має бути повернута до суду першої інстанції для вирішення питання про відвід судді та передачі справи для розгляду іншому судді. Розмірковування Міністра юстиції Олени Лукаш є звичайним фарисейством. Фарисейство – негативна моральна якість, що характеризує особу з точки зору способу виконання нею моральних вимог; одне з конкретних проявів формалізму в моралі, різновид лицемірства. Полягає в суворому, але виключно зовнішньому, формальному, або показному, виконанні моральних правил, оскільки вони отримали офіційну санкцію або закріпилось у звичаї. Фарисейське розуміння моральності зводить її до певного встановленого ритуалу, який втратив своє дійне соціальне та людське значення. В світському суспільстві фарисейством прийнято називати спроби окремих осіб представити мораль як перелік прописних істин, надати їй бюрократичний характер офіційної установки, намагання підмінити особисті переконання зовнішнім наглядом, а також виконання моральних вимог не з особистих переконань, а для показу, приховуючи під маскою моральності кар’єризм, пристосуванство та невпорядкованість особистого життя.
