Львівська влада знову показала своє справжнє обличчя. Цього разу –обличчя рейдера, який намагається захопити Державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд». І все б нічого, якби не мальовнича будівля Інституту в казковому провулку самісінького центру Львова на вул. Ак. Богомольця.
Від задуму до дій – один крок
Перший дзвоник тривоги, за словами директора Інституту Олега Хаврона, задзеленчав, коли до Львова прибув Президент України Віктор Янукович. Саме тоді, одним з прохань до нової влади, міський голова Львова Андрій Садовий озвучив бажання передати державний інститут «Львівдіпрокомунбуд» у комунальну власність. «Це нас здивувало і насторожило, але не більше, адже міський голова постійно щось просить», – зазначив директор на зборах трудового колективу Інституту 8 червня. Однак, марно колектив сподівався, що це лише думки вголос Андрія Садового, і наївно думав, що на Інститут, а швидше за все, на його приміщення, ніхто не наклав око. Це й не дивно, підприємство розташоване у невеличкій заглибині вул. Академіка Богомольця – бічна Івана Франка. По-сусідству – Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Почесне Консульство Канади у Львові. Красиві будиночки, які розташувалися тут в ряд, викликають захоплення та заздрість водночас. Немає сумніву, що якийсь підприємливий бізнесмен давно вимальовував собі в уяві на цьому місці готельчик чи черговий ресторан.
Тому Садовий пішов у наступ. На сесії Львівської міської ради 3 червня він позачергово вносить на розгляд депутатів ухвалу «Про надання згоди на прийняття у власність територіальної громади м.Львова цілісного майнового комплексу Львівського державного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд». При цьому він заявив: «Ми домовились з міністром ЖКГ О.Поповим і нашим губернатором, що вони нам цей інститут передають. Він не потребує додаткового фінансування, він є самоокупним і виконує всі наші проекти. Буде вигідно, щоб цей інститут був в нас, щоб ми могли активніше працювати по всіх проектах. Після прийняття ухвали, одразу надішлемо її в Кабмін, щоб він готував рішення». Цей документ набрав 72 депутатських голоси.
Як виявляється згодом, депутатів просто обдурили. «Ми самі не знали, за що голосуємо. На колегії, яка традиційно відбувається з керівниками фракцій перед сесією, міський голова розповів нам, що все погоджено. Міністерство та колектив Інституту дає згоду. Тому, у нас не було причин не довіряти цій інформації», – розповів депутат Львівської міської ради Юрій Кужелюк, який пришов на збори трудового колективу. До речі, на цю зустріч запросили керівників всіх депутатських фракцій ЛМР, але прийшло лише троє депутатів.
Колектив просить захисту в Міністерства ЖКГ
Трудовий колектив уже потім дізнався про існування такої ухвали та її поспішне винесення на сесію. «Коли ми почули про цю ухвалу, людей це просто обурило. Як так: нас віддають, передають чи дарують без будь-якого попередження, будь-якої згоди, з невідомих причин», – розповів директор інституту. Однак, колектив не розгубився, створив страйковий комітет та одразу ж направив звернення міністру Мінжитлокомунгоспу О.Попову з проханням допомогти та захистити інститут. У зверненні колектив каже, що йому не зрозуміла така зацікавленість міського голови інститутом та його адміністративним будинком у центрі міста. Адже комунальні підприємства Львова знаходяться в стані занепаду, мають фінансові проблеми та заборгованість із виплати заробітної плати. «Тому не зрозуміло, для чого прибуткове підприємство передавати у комунальну власність, чи не для того, щоб безплатно користуватися його послугами, довести його до такого стану, як всі комунальні підприємства, та забрати будинок в центрі міста?», – кажуть працівники.
На сьогодні управління капітального будівництва ЛМР заборгувало інституту за виконані роботи більше двох мільйонів гривень, а до кінця червня ця заборгованість зростає до 5 млн грн. Деякі борги вже двохрічної давності. Колектив стурбований, чи не для того міський голова Львова вносить непланове питання на голосування депутатів про зміну власності інституту, щоб так і не заплатити проектантам за виконані роботи? Крім того, колектив упевнений, що причиною зміни власності інституту є саме його будівля – пам’ятка архітектури, площею 2,5 тис м кв, на яку неодноразово робилися рейдерські атаки, починаючи з 2006 року, коли до влади прийшов Андрій Садовий. Також інститут має і виробничу базу і свої гуртожитки.
У листі до Міністерства колектив зазначає, така передача можлива лише за рішенням Кабміну за наявності погодження Мінжитлокомунгоспу, Львівської міської ради, Мінекономіки, Фонду Держмайна, Мінфіну, Держкомстату. Окрім того, згідно з Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», ДП ««Львівдіпрокомунбуд» не належить до переліку об’єктів, які можна безоплатно передавати з державної у комунальну власність.

Водночас, Інститут включений в перелік об’єктів, що не підлягають приватизації. Аналогічне звернення трудовий колектив інституту надіслав також прокурору Львова О.Дейнезі, в якому просить винести протест прокуратури на незаконне рішення міської ради, та голові ЛОО працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України Б. Козло. «У мера Львова Садового є бажання «хапнути» не лише те, що погано лежить, а й те що добре лежить. Адже, ми пам’ятаємо, як він хотів забрати в комунальну власність і інститут»Містопроект», і аеропорт, і багато інших об’єктів», – заявив Кужелюк, виступаючи на зборах колективу. Депутат розповів колективу майбутню схему, що творитиметься з Інститутом, коли він перейде в комунальну власність. Спочатку міський голова замінить керівника підприємства на свою людину, потім буде вивільнення приміщення і переселення інституту, далі – реорганізація і заміна всіх керівних посад. Він нагадав нещодавню критичну ситуацію з ЛКП «Львівтеплоенерго», де керівником призначили людину з освітою стоматолога. Людей хотіли звільнити, а ті вийшли на вулицю і, страйкуючи, довго боролися, аби їх почули. Інший депутат ЛМР Іван Гринда, який також відгукнувся на запрошення Інституту, признався, що не знав за що голосує. «Зараз мені огидно і стидно, що з людьми знову не рахуються, заради якоїсь наживи», – каже він. Депутати, як сліпі вівці, довірилися Садовому, повірили йому на слово, що є всі погодження на цю ухвалу. Цікаво, чи багато ухвал депутати також приймають так на осліп, не розібравшись? З думкою людей ніхто не рахується «Львівдіпрокомунбуд» – це прибуткове, госпрозрахункове підприємство, яке виконує замовлення зі всієї України. Основними напрямками його роботи є проектування зовнішніх мереж – водопостачання, каналізування, теплопостачання, а також проекти реконструкцій доріг. В інституті працює близько ста інженерів-проектувальників з багаторічним досвідом. Як зазначив директор Інституту, якщо таке підприємство потрапить у комунальну власність, то з часом просто зникне. Адже зараз воно виконує замовлення усієї України, навіть Росії та Польщі, має різні джерела доходів і може виживати навіть в таких умовах, коли таке місто, як Львів, роками не платить за виконану робот. Окрім того, у разі передачі Інституту, говорить Хаврона, не уникнути протиріч між інтересами держави і того чи іншого міста. Зараз Інститут незалежний, якщо ж потрапить у залежність від конкретного замовника, це призведе до деградації підприємства. Зранку 8 червня, напередодні зборів трудового колективу, директор Інституту зустрівся з міським головою Львова Андрієм Садовим.. За його словами, Андрій Садовий переконував, що не впевнений в майбутньому Інституту і пояснив, що хоче бачити його надійним партнером міста, щоб той першочергово виконував замовлення ЛМР. Однак, Олег Хаврона каже, Інститут й раніше завжди першочергово виконував замовлення Львова, незважаючи ні на що. Жодного разу проектанти не відмовили ЛМР, усі транспортні розв’язки, проекти реконструкції вулиць у Львові, реконструкцію зовнішніх мереж, водопостачання, теплопостачання тощо розробляв інститут. «Якщо треба, я готовий підписати будь-який меморандум про співпрацю з містом Львовом, дати гарантії на виконання усіх замовлень, тільки навіщо це робити примусово, шляхом передачі у комунальну власність?», – зазначає Олег Хаврона. Тим часом від Міністерства з питань ЖКГ 7 червня надійшла відповідь на звернення Інституту, за підписом заступника міністра Р. Крамаренка. У листі зазначено: «Відповідно до розпорядження Кабміну від 2007 року «Львівдіпрокомунбуд» віднесено до сфери управління Мінжитлокомунгоспу. Питання передачі цілісних майнових комплексів регулюється законом України і рішенням Кабміну. Однак, відповідно до п. 3.1. протоколу засідання Кабміну від 12.04.2010 №10 центральним органам виконавчої влади доручено зупинити будь-які дії щодо передачі державного майна до прийняття відповідного рішення Уряду. Також ДП «Львівдіпрокомунбуд» не належить до об’єктів, які можна безоплатно передавати у комунальну власність. Крім того, інститут включено до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, що унеможливлює його передачу в комунальну власність до виведення із цього списку. Враховуючи вищевикладене, а також те, що «Львівдіпрокомунбуд» здійснює прибуткову фінансово-господарську діяльність, Міністерство ЖКГ не вважає за можливе передати зазначене підприємство з державної у комунальну власність». Профспілка теж встала на бік інституту та трудового колективу. Боротимуться до кінця Голова ради трудового колективу Анатолій Єфименко під час зборів наголосив, що за роки роботи до інституту не було жодних претензій і жодних конфліктів з владою. Однак, ці незрозумілі кроки про передачу Інституту у комунальну власність, є просто принизливими і недопустимими. «Ми не раби, щоб нас, не запитавши, кудись передавали», – наголосив Єфименко. Водночас, голова профспілкового комітету Н. Маргаль додає, що рейдерські атаки на Інститут розпочались ще з 2006 року, тоді були різні погрози і шантаж. Не так посягали на Інститут, як на його приміщення.» «Інститут взагалі не потрібен місту – це зрозуміло. Причина проста – наша будівля. Але влада не розуміє, що збереження проектної справи зараз – це надважливе завдання. Адже в крані й так більшість інститутів знищено. Щоб підготувати молоді кадри, потрібно, як мінімум, 10 років. Ми не зупинимося ні перед чим, щоб зберегти інститут, ми готові судитися, – говорить Наталя Маргаль, – Адже з місцевими інститутами робиться все, що завгодно. Їх переселяють в інші будівлі десь на окраїнах міста, не дають їм замовлень, що призводить до знищення цих установ». Працівники Інституту, виступаючи на зборах наголосили, якщо міській владі вони потрібні для виготовлення проектів під «Євро-2012», то що з ними робитимуть потім? Вони прогнозують, що далі їх просто викинуть на вулицю. Окрім того, ніде в світі та й в Україні немає такого, щоб міська рада мала свій власний проектний інститут. Працівники назвали такий задум місцевої влади – рейдерською атакою та одноголосно проголосували проти рішення щодо зміни власності. За результатами зборів трудовий колектив вирішив писати листа на ім’я міського голови Андрія Садового та повторного листа до міністра ЖКГ О. П. Попова. Депутати їм порадили також звернутися до усіх керівників фракцій, аби на наступній сесії, яка відбудеться 24 червня, міські обранці проголосували за відміну незаконної ухвали.

Львівський філіал інституту «Укрдіпрокомунбуд» створено згідно з Розпорядженням Міністерства комунального господарства УССР за № 102 у жовтні 1964 року, як філію Харківського інституту «Укрдіпрокомунбуд».

У 1970 році Постановою МЖКГ УССР інститут переводиться в підпорядкування Одеського філіалу інституту «Укрдіпрокомунбуд» з назвою «Укрпівденьдіпрокомунбуд». Постановою Держбуду УРСР за № 45 від 14.03.89р. створено Державне підприємство «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005р. № 437-р «Про віднесення до сфери управління Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства підприємств, установ та організацій», Державне підприємство «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» передано зі сфери управління Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства до сфери управління Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Структура інституту «Львівдіпрокомунбуд» складається з виробничих відділів які здійснюють проектно – вишукувальні роботи для будівництва, реконструкцій, розширення та капітального ремонту об’єктів комунального, промислового, житлово-цивільного призначення.

Олена Малосняк