Меню сайту
Категорії каталога
На часі [1034]
Тенденції [174]
Провідники диктату повідомляють [71]
Погляд [174]
Життя групи [120]
Технології [7]
Люди дії [8]
Корисні поради [16]
В цьому розділі можна ознайомитись з різними корисними порадами
Форма входу

+ Український Тиждень. Новини

Інформаційна картина дня від українського часопису "Тиждень".

добавить на Яндекс
З ПИТАННЯ РОЗМІЩЕННЯ БАНЕРНОЇ РЕКЛАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА ТЕЛ.0685860339
Головна » 2010 » Грудень » 26 » Руслан Крамаренко: Київ не має небезпечного боргу
22:55
Руслан Крамаренко: Київ не має небезпечного боргу
"Один з головних проектів - будівництво лінії
метро на Троєщину. На нього у 2011 році хочемо виділити близько 1
мільярда гривень. Кінець будівництва заплановано на 2015 рік". "І це
все? А куди поділися плани фінансування інших інфраструктурних об'єктів
на кшталт будівництва тунелю під Дніпром?".
Верховна рада затвердила держбюджет на 2011 рік, не розглянувши жодну з двох тисяч поправок депутатів. Невдовзі президент підпише цей документ.
Паралельно регіони і міста узгоджують показники місцевих бюджетів з макроекономічною базою державного фінплану.

Вихідцю
з Партії регіонів, недавно призначеному на посаду Київської міської
держадміністрації Олександру Попову не вдалося відстояти інтереси міста і
зменшити розмір традиційний щорічних вилучень з бюджету Києва. У 2011
році столиця віддасть державі 8 250 мільйонів гривень - на 30% більше,
ніж у 2010 році.

Фіскальні плани столичної влади на 2011
рік свідчать, що країна досі у кризі. Ключові завдання місцевої влади -
реструктуризація боргів попередніх періодів і залучення нових позик для
фінансування поточних проблем.

Очевидно, що місту не
вистачить ресурсів для реалізації гучно анонсованих ініціатив - реформи
ЖКГ і масштабного будівництва інфраструктурних об'єктів.

Про
столичні гроші "Економічній правді" розповів заступник голови Київської
міської державної адміністрації з питань бюджету та фінансів Руслан
Крамаренко.

- Одна з головних новацій прийнятого парламентом Бюджетного кодексу
- перерозподіл податку на прибуток: 10% від надходжень за цим податком
від недержавних підприємств буде залишатися на місцях. Як це вплине на
міський бюджет у 2011 році?

- Податок на прибуток нас мало цікавить. Основне джерело бюджету Києва - податок з доходів фізичних осіб.
- Скільки ви плануєте отримати від фізосіб у 2011 році?

-
Почнемо з того, що міськбюджету-2011 ще нема. Є тільки прогнозні
макроекономічні показники, щодо яких ми сперечаємося з Мінфіном.
Попередньо, надходження від податку на доходи фізосіб сягнуть 11,5
мільярда гривень, а за розрахунками Мінфіну - 13,5 мільярда гривень. До
речі, план на 2010 рік становив 10,4 мільярда гривень.
- Різниця - два мільярди. Чому такий розрив?

-
Різниця народилася три роки тому через різну оцінку кількості працюючих
у місті і розмірів їхніх зарплат. Для вирішення методологічних
суперечностей ми провели низку нарад із співробітниками Держкомстату і
Державної податкової інспекції. Ми довели свою цифру і чекаємо
затверджених Мінфіном показників.
Новий Бюджетний кодекс уточнює, що податок на доходи з фізичних осіб - державний, але повністю залишається у місцевих бюджетах.
У
той же час, у поданому на розгляд парламенту урядовому законопроекті
про внесення змін до Бюджетного кодексу є суперечність - норма, яка
пропонує Києву залишити у своєму бюджеті тільки 50% надходжень
прибуткового податку.
- Що буде, якщо Київ втратить 50% надходжень від прибуткового податку?

-
Ситуація двояка. З одного боку, у нас зменшується база доходів, з
іншого - прямо пропорційно знижується сума вилучень до держбюджету. За
чинним законодавством розмір вилучення варіюється - від 4,5 мільярда
гривень до 6,4 мільярда гривень.
Якщо ж буде реалізована модель
"п'ятдесят на п'ятдесят", і вилучення не буде взагалі, то це для Києва
теж перемога. Зараз ми за це боремося. Ми не будемо гадати, яким буде
вилучення у 2011 році - досі з міського бюджету традиційно вилучали до
70% надходжень від прибуткового податку.
Враховуючи, що через
кризу бюджет Києва в останні роки перебував не в кращій ситуації, це теж
непогано. Київ виконує чимало столичних бюджетних функцій.
Крім
того, потрібно дивитися не тільки на суму вилучень, а й на те, скільки
виділяється місту з держбюджету. Якщо ці гроші потім повернуться у
вигляді субвенцій, то місто не втратить. Київ витрачає багато коштів на
виконання функцій столиці, і на це має бути бюджетна підтримка.
- Ці функції трактують по-різному...

- Я знайомий з цими дискусіями. Цих функцій дві.
Перша

- фінансування столиці як транспортного-логістичного центру -
будівництво метро і Подільсько-Воскресенського мостового переходу.
Друга

- виконання функції культурної столиці - обслуговування Київського
циркового училища, у якому не навчається жоден киянин, утримання
пам'яток архітектури і музеїв. За це місто не отримує грошей від
держави, що не зовсім правильно.
- Який дефіцит міського бюджету заплановано на 2011 рік?

-
Говорити про дефіцит міського бюджету некоректно. Київський бюджет -
один з небагатьох, який є профіцитним і з якого чимало коштів вилучають
до держбюджету. Дефіциту як такого не буде. Поки питання полягає у тому,
яким буде рівень вилучень.
- Одна з ключових статей
надходжень бюджету Києва - продаж та оренда землі. Скільки ви
розраховуєте отримати за цією статтею у 2011 році?

- Близько 2 мільярдів гривень.
- Чи зміниться система бюджетування Києва у зв'язку із скасуванням райрад?

-
Бюджет буде один. Райони не матимуть бюджетів, а стануть головними
розпорядниками коштів. Коли Київ мав 11 бюджетів, це давало великі
мінуси. Так, неправильно спланований бюджет за доходами приводив до
дефіциту в кінці року.
У районах склалася ситуація, коли одні
бюджети виконуються, в інших - виконання не перевищує 60%. Через це
доводиться вигадувати якісь дотації, субвенції і робити перехресне
субсидування. Тому ми вирішили розділити платежі на дві категорії.
Перша

- обов'язкові платежі, куди входять зобов'язання із зарплати, плата за
харчування, енергоносії. Суми фінансування за цими статтями Київ
рівномірно перераховує кожному району.
Друга
- капітальні вкладення. Ці кошти виділяються окремо, з прив'язкою до виконання бюджетного плану.
- Як райони відреагували?

-
Керівники районів погодилися з таким підходом. Це зняло з них частину
проблем. Натомість у них збільшиться кількість функцій і повноважень
щодо житлово-комунального господарства. Думаю, вони повинні бути
задоволені.
- Скільки часу дається Києву на формування міського бюджету?

- Думаю, нам дадуть не більше двох тижнів.
Ми
провели аналіз за капітальними вкладеннями. Виходячи з обсягів коштів
на капітальне будівництво, ми вирішили йти не за обсягами завершеного
будівництва, а за обсягами коштів, необхідних для завершення
будівництва. Обсяги незавершеного будівництва у Києві сягають 9
мільярдів гривень. Заморожених об'єктів уже нема.
- З якими основними проблемами бюджет Києва зіткнеться у 2011 році?

- Одна з проблем - погашення заборгованості за попередніми періодами.
-
У 2009 році Леонід Черновецький залучив багато кредитів під заставу
комунального майна - більше 150 об'єктів. Зокрема, позичив у банків 1,2
мільярда гривень на відшкодування різниці у тарифах на теплову енергію
"Київенерго", заставивши будівлі кількох театрів. У якому стані ці
борги?

- Київ не має небезпечного боргу. Загальний обсяг
позик з урахуванням боргів усіх комунальних підприємств становить 12
мільярдів гривень. З них прямі запозичення бюджету - 8 мільярдів
гривень, 4 мільярди гривень - борги комунальних підприємств.
Приміром,
1 мільярд гривень місто винне за рухомий склад, куплений "Київським
метрополітеном", 50-60 мільйонів гривень - за поставлені компанією
"Київенерго" енергоносії "Київпастрансу". Бюджетна заборгованість за
ремонт ліфтів становить 700 мільйонів гривень, ми її плануємо погасити у
2011 році.
Правда, частина цієї суми, м'яко кажучи, сумнівна.
Старі борги ми погашали справно - прострочень нема. Сьогодні ми
реструктуруємо і здешевлюємо кредити.
- Які позики ви рефінансували?

-
З 39% до 19% знизили відсотки за кредитом у розмірі 100 мільйонів
гривень на будівництво метро, виданим "Альфа-банком". Рефінансована
позика в обсязі 50 мільйонів гривень на закупівлю комунальної техніки.
Також
ми залучили 2 мільярди гривень в Ощадбанку та Укрексімбанку під 12,5%
для виплати боргу за енергоносії, щоб вчасно увійти в опалювальний
сезон.
Йдуть переговори з Європейським банком реконструкції та
розвитку про залучення фінансування за трьома проектами: 60 мільйонів
євро для "Київпастрансу", 30 мільйонів євро для метрополітену, 10
мільйонів євро для "Київдорсервісу".
- На яких умовах і для чого позичаються гроші?

- Це дасть можливість придбати техніку, рухомий склад для метрополітену. Умови непогані - борг на десять років під 6% річних.
- Які основні капітальні видатки будуть закладені у міському бюджеті-2011?

-
Один з головних проектів - будівництво лінії метро на Троєщину. На
нього у 2011 році хочемо виділити близько 1 мільярда гривень. Кінець
будівництва заплановано на 2015 рік. Будуть витрати у рамках реформи
житлово-комунального господарства.
- І це все? А куди
поділися плани фінансування інших заявлених інфраструктурних об'єктів на
кшталт будівництва тунелю під Дніпром?

- Ще
розглядаються варіанти будівництва кільцевої дороги та транспортних
розв'язок. Однак ми розуміємо, що зараз навряд чи на це вистачить
грошей.
Відтак шукаємо інвестиції, провели низку зустрічей з
потенційними інвесторами. У транспортній сфері пропонуємо проект
будівництва першої лінії Подільсько-Вигурівської лінії метро вартістю
700 мільйонів доларів, мережі паркінгів на в'їздах у місто - 45
мільйонів доларів, і тунелю, про який ви говорите.
Будівництво
автомобільного тунелю між метро "Лівобережна" і площею Перемоги оцінюємо
1,3 мільярда євро. Це дорогий проект, місто його не профінансує.
Інвестор же чітко хоче розуміти ефективність вкладених коштів. За
розрахунками, дворівневий тунель довжиною 7 кілометрів пропускатиме 15
тисяч авто за годину.
- Свого часу ваші попередники пропонували чимало альтернативних способів додаткового заробітку на базі комунальних підприємств.
-
Є різні ідеї, на кшталт ініціативи мера Черкас Сергія Одарича про
встановлення лавочок, на яких буде вказано імена меценатів, які
профінансували їх установку.
- У Києві теж з'являться іменні лавочки?
-
Та ні. Я до таких ініціатив ставлюся з усмішкою. У Києві такі
нововведення не проходять. Будь-які ініціативи мають бути системними. В
іншому випадку, нас чекають суди - завжди знайдуться бажаючі оскаржити
будь-яку сумнівну ініціативу.
- Одну із системних
ініціатив КМДА - положення про регулювання діяльності малих
архітектурних форм - вже розкритикували підприємці.

- Ми
сподіваємося, що торговці - власники кіосків нас все-таки зрозуміють.
Критика зводиться до того, що в результаті встановлення чітких правил
гри у кожного власника зникне стаття витрат у вигляді неофіційних
платежів міським чиновникам.
Ми хочемо, аби власники кіосків не
платили хабарі, щоб вони працювали легально. Ми хочемо оформити землю
під ці приміщення на три-п'ять років.
- До травня 2011
року столична влада планує зменшити кількість кіосків у Києві майже
удвічі - з 10,7 тисяч до 6-7 тисяч. Скільки тоді заробить бюджет?

- Небагато - 200 мільйонів гривень на рік.
- На які ще джерела додаткових надходжень ви сподіваєтеся у 2011 році?

-
На надходження від реклами. Має бути прозора схема, як місто отримує
кошти від рекламних носіїв. Досі велика частина доходів осідала
незрозуміло де.
- У цій сфері працює комунальне
підприємство "Київреклама". Як воно буде реорганізоване у рамках
кампанії з ліквідації та реорганізації неефективних підприємств,
створених Черновецьким?

- Ми розглядаємо варіант
скорочення чи ліквідації головного управління реклами, або
"Київреклами", а може - й обох напрямків. Не виключено, що функції
рекламного підрозділу будуть передані головному управлінню архітектури
Києва.
- Раніше "Київреклама" декларувала мінімальний
прибуток. Скільки ви розраховуєте залучити коштів від реклами в
результаті реорганізації?

- Реклами багато. Крім того,
вона не впорядкована і не вся оформлена. За останні два місяці від
реклами до міського бюджету надійшло 18 мільйонів гривень. За попередні
вісім місяців - 5 мільйонів гривень.
При цьому щорічні витрати на
утримання комунального підприємства становили 4 мільйони гривень, тепер -
600 тисяч гривень. До кінця 2010 року, думаю, ще 15 мільйонів гривень
від реклами зберемо.
- За вашими оцінками, яким був реальний оборот цього підприємства?

-
Річний обсяг рекламного ринку Києва - близько 100 мільйонів гривень.
Такі оцінки озвучили російські фахівці, які вивчили київський ринок.
Куди поділися гроші і скільки їх реально проходило через комунальне
підприємство - складно сказати. Вивчаємо.
Все має бути оформлено
законно, без необхідності отримувати зайві дозволи. Наприклад, робота
того ж кіоску починається з ордера про порушення благоустрою. Як таке
може бути, якщо ця точка працює п'ять-сім років? Виходить, власнику
кіоску з самого початку доводилося порушувати законодавство?
- Чи плануєте ви вводити нові податки і збори? Черновецький всерйоз розглядав ідею запровадження податку на холостяків.

-
Напевно, він хотів таким чином покарати власних неодружених
заступників. А якщо серйозно - невеликий додатковий ресурс розраховуємо
отримати від оренди міських комунікацій. Мова йде про колодязі, у яких
розташовані кабелі операторів зв'язку. У цілому ж, структура надходжень
до київського бюджету така ж, як у Європі.
Недавно київська
делегація була у Мюнхені, де ми знайомилися з їх системою формування
бюджету. Їх бюджет від нашого відрізняється тільки обсягами - там він 5
мільярдів євро. У них є додатковий збір з власників собак, але у
структурі бюджету він становить лише 0,6% - 30 мільйонів євро - і
більшою мірою є виховним.
Є додатковий податок з прибутку
підприємств, які працюють у місті. Ось цей податок у них
бюджетоутворюючий - 1,7 мільярда євро. Однак я не бачу можливості
вводити його у Києві при сьогоднішній системі і підході до
підприємництва.
В інших регіонах такого податку нема, а все
виробництво за останні п'ять років і так "пішло" в область. Будь-яке
збільшення податкового пресингу на бізнес на ринках чи у торгових
центрах спричинить підвищення вартості товарів, що ляже на плечі киян.

За матеріалами видання "Українська правда"
Категорія: На часі | Переглядів: 281 | Додав: fingert | Теги: будівництво | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Друзі сайту
 
 
Українська експертно-правова лабораторія Юрія Мачулянського © 2021
Конструктор сайтів - uCoz