Президенту України ЯНУКОВИЧУ В. Ф.
Прем’єр-міністру України АЗАРОВУ М. Я.

Українському товариству охорони пам‘яток, заснованому у 1966 р. М. Бажаном, О. Гончаром, Н. Ужвій, П. Загребельним, П. Майбородою, іншими видатними діячами національної культури, літератури і мистецтва в наступному 2011 році має виповнитись 45 років. Та судячи з того, що діється навколо нього сьогодні, ювілею не буде. За дорученням Кабінету Міністрів України Товариство разом з усіма його структурними підрозділами має бути виселене з 19-го корпусу Києво-Печерського заповідника, у якому воно знаходиться з часу заснування, з метою передачі будинку Києво-Печерському монастирю.

І це не зважаючи на те, що саме ця громадська організація в тяжкі часи тотального атеїстичного наступу на церкву, релігійні організації, ставала на захист духовних святинь. Саме на зібрані Товариством гроші ремонтувались сотні покинутих напризволяще пам‘яток церковної архітектури серед яких давньоруські храми Чернігова (Борисоглібський, Спаський), Києва (Кирилівська церква, Софійський собор, Покровський, Флоровський монастирі), інші церковні архітектурні комплекси.

Завдячуючи позиції громадськості і її потужній фінансовій підтримці були врятовані сотні унікальних дерев‘яних храмів у всій Україні, кращі з них перевезені у створені за ініціативою Товариства музеї під відкритим небом у с. Пирогові під Києвом, Переяславі-Хмельницькому, Львові, Івано-Франківську, Ужгороді. Лише на будівництво музею народної архітектури та побуту України у Києві Товариство витратило близько 50 млн. карбованців.

Ще в 70-ті роки минулого століття Товариство ініціювало відтворення видатних пам‘яток, зокрема Золотих Воріт, Успенського собору Києво-Печерської лаври. На його кошти був розроблений проект відродження цієї святині. Товариство й сьогодні лишається потужною всеукраїнською організацією, у структурі якої діють Кримська республіканська, обласні, міські, більшість районних організацій, тисячі первинних осередків.

Позиція пам‘яткоохоронної громадськості на захист історичного середовища, проти вандальної забудови центру стародавнього Києва, інших історичних міст загальновідома. Саме його принципова позиція стала головною причиною запланованої розправи.

Виселення Українського товариства охорони пам‘яток в умовах посиленого наступу на пам‘яткоохоронну громадськість лобістів містобудівельного бізнесу, економічної кризи, відсутності будь-яких засобів для забезпечення подальшої діяльності неодмінно призведе до знищення цієї найчисленнішої громадської організації. Такий крок влади буде негативно оцінений культурною громадськістю, всіма, кому не байдужа доля національної культурної спадщини.

І на останок. 19-й корпус було передано Товариству у безоплатне, безстрокове використання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 351 від 27.03.96 р. в обмін на передачу в комунальну власність м. Києва врятованої громадськістю від знесення в 70-ті р. пам‘ятки архітектури по вул. Лютеранській, 22, яка належала Товариству.

Сьогодні Товариство використовує лише третину приміщень 19-го корпусу, половина з яких підвальні. Інші понад 2 тис. кв. м використовуються як фондосховище Національного музею архітектури та побуту України і під реставраційну майстерню Києво-Печерського заповідника.

Голова Національної спілки краєзнавців, академік НАН України (Голова Товариства з 1967 по 1989 рр.)

Петро ТРОНЬКО

Голова Товариства, академік НАН України

Петро ТОЛОЧКО

13 серпня 2010 року

* * * * *

Схема розташування основних споруд на території Києво-Печерської лаври:

1 - Троїцька надбрамна церква. Вхід на територію лаври.

2 - Велика Лаврська дзвіниця.

3 - Успенський собор.

4 - Церква Всіх Святих.

5 - Церква Спаса на Берестові.

6 - Трапезна палата з церквою.

7 - Хрестовоздвиженська церква. Вхід у Ближні печери.

8 - Аннозачатіївська церква. Вхід у Дальні печери.

9 - Церква Різдва Богородиці.

А - Музей мікромініатюр.

В - Національний музей українського народного декоративного мистецтва.

С - Музей книги і друкарства України.

D - Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України.

Е - Музей історичних коштовностей України.

S - Сувенірні магазини.

V - Виставкові зали.

Червоним пунктиром окреслена територія діючого монастиря до 2000 року.

Цифрою "19″ позначений корпус, який займає Головна рада Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (до території Верхньої Лаври не входить, окремий вхід з Лаврського провулка).

За матеріалами видання "Відлуння віків"