| |
 Інформаційна картина дня від українського часопису "Тиждень". 
|
| Вівторок, 16.04.2024, 21:34 | Вітаю Вас Гість | RSS |
ПРАВОВИЙ САМОЗАХИСТ
Vita sine libertate, nihil
|
| Головна | Реєстрація | Вхід |
З ПИТАННЯ РОЗМІЩЕННЯ БАНЕРНОЇ РЕКЛАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА ТЕЛ.0685860339
| Публікації |
У категорії матеріалів: 23
Показано матеріалів: 21-23
 В кінці XV століття Рівне одержало Магдебурзьке право. В той час розпочалося будівництво Рівненського замку, православної церкви. З 1795 року Воскрресенська церква дістала статус соборної. Як і перша будівля, так і друга, були втрачені. Перша, збудована ще княгинею Марією Ровенською, зруйнована за часом; друга будівля Воскресенської церкви згоріла в 1881 році. 30 серпня 1890 року був закладений новий православний собор. Будівництво тривало до жовтня 1895 року. 8 жовтня 1895 року собор був відкритий та посвячений. Планувалося спочатку збудувати собор за чотири роки, проте, будівництво дещо затягнулося. Справа в тому, що військовий інженер Заславський, дослідивши грунт, на якому повинен був стояти собор, настояв на тому, що фундаменти необхідно підкріпити палями. Протягом одного року вбито 1200 паль. Храм збудований за планом архітектора Дейнеки. Будівництво було закінчене фактично ще в 1894 році, але вологість стін та відсутність необхідного церковного інвентаря не дозволяли відкрити собор восени 1894 року. Вся іконостасна робота проводилась в м. Києві в майстерні художника Олександра Івановича Мурашко. В XX столітті храм був тимчасово закритий і пристосований під склад промтоварів. На сьогодні- діючий православний храм.
|
 В архівному документі «Ведомости о греко-российских церквах в Волынской губернии, состоящих по казенным трактам», датованій 1834 роком, Свято-Троїцька церква характеризується як дерев’яна, міцна, однак значно просіла в землю, потребує підкладки нових підвалин. Іконостас ветхий, в деяких місцях поновлений пристойно, ікони дуже ветхі, ризниця та начиння достатні, понад те слід зробити опасання… також північні та південні ворота на місці старих влаштувати нові… і всередині нову підлогу влаштувати. Через такий загрозливий для храму стан місцевому поміщику Фридерику Любомирському було висунуто вимогу протягом трьох років збудувати на цьому місці нову муровану церкву. Згідно інформації М.І.Теодоровича на місці існуючого храму ще в кінці ХІХ ст. знаходилася старіша дерев’яна, доволі міцна церква, побудована в 1719 році на кошт поміщиків та прихожан. Поряд знаходилася дерев’яна дзвінниця, котра на думку М.І.Теодоровича потребувала ремонту. Існуючий сьогодні храм був споруджений згідно з інформацією В.Войтовича в 1904 р., що загалом відповідає панівним архітектурним уподобанням кінця Х1Х – початку ХХ ст. |
Будівля костелу св.Антонія зведена на місці трьох попередніх римо-католицьких святинь (двох дерев’яних (1548 р. та 1606 (1608 –?)р.) та однієї кам’яної (1773 р.)). Будівництво розпочате у 1858 (1868 -?) році, а завершене у 1899 році за участі архітектора К.Войцеховського. У 1927 році здійснено ремонтно-реставраційні роботи, під час яких інтер’єри були оздоблені поліхромними розписами пензля К.Політинського та вітражами. Після другої світової війни були зняті шпилі завершення і верхній ярус кутових веж, внаслідок чого костел втратив значення висотної архітектурної домінанти міста. В цей період будівля використовувалась як кінотеатр. У 1987 році будівля була передана на баланс Рівненської обласної державної філармонії, де в цьому ж році була завершена реконструкція (капітальний кемонт) костелу під зал камерної та органної музики. |
|
|
|
|
|
|
