Меню сайту
Категорії каталога
Зачинено [21]
Музей архітектури [23]
Земельні питання [4]
Будівництво, інвестиції, облік [17]
Реставрація [0]
Форма входу

+ Український Тиждень. Новини

Інформаційна картина дня від українського часопису "Тиждень".

добавить на Яндекс
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки! З ПИТАННЯ РОЗМІЩЕННЯ БАНЕРНОЇ РЕКЛАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА ТЕЛ.0685860339
Публікації
Головна » Статті » Будівництво, інвестиції, облік

Про боротьбу з тіньовими доходами

Клієнтів банків цієї осені приголомшили новиною: жодна їхня банківська операція на суму понад 150 тис. грн не пройде, поки вони не доведуть банку легальність походження цих грошей. Нібито не можна буде перерахувати навіть еквівалент дворічної середньої зарплати, якщо «клієнт не зможе надати додаткові документи, які підтверджують походження його грошей». Адже банк не повірить, що «клієнт не їв, не пив останні два роки». Нацбанку навіть довелося виступити з «заспокійливою» заявою, що, за його оцінками, нові жорсткі правила фінансового моніторингу торкнуться тільки 5% операцій клієнтів банків. FinClub розпитав банкірів про масштаб «зради». Але якщо офіційно вони підтверджують, що повинні по-новому перевіряти всі операції клієнтів від 150 тис. грн, то неофіційно все ж визнають, що проблеми переважно виникнуть у найбільших і сумнівних транзакцій. Закручування гайок Формально всі фінансові операції на суму понад 150 тис. грн підлягають обов'язковому моніторингу з 2002 року, коли ухвалили закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». У 2014 році була схвалена нова версія закону, але ліміт не змінювався. В результаті якщо в 2002-му ця гривнева сума була еквівалентна $28,14 тис., то зараз – всього $5,65 тис. Для виконання обох законів НБУ приймав правила перевірок банками своїх клієнтів: в 2003 і 2015 роках. Однак навесні 2017-го НБУ вирішив посилити їх. Якщо раніше банки на щоквартальній основі знаходили ризикові фінансові операції та повідомляли про них Держфінмоніторинг, то тепер вони повинні виявляти їх «на постійній основі», навіть до проведення операції. Про це йдеться в постанові № 42, яке набула чинності 31 травня. Банкіри говорять, що правила «почали правцювати з вересня», ймовірно, влітку вони затверджували нові шаблони опитувальних анкет для фізосіб і внутрішні регламенти виявлення ризикових операцій. «Ризиковими» можуть виявитися будь-які види операцій вище за ліміт: внесення грошей на рахунок або депозит, їх зняття, грошовий переказ, оплата за товари та послуги. Нацбанк не надав банкам вичерпного переліку ознак ризикових операцій, зберігши їм поле для маневру. «Банки повинні самі визначати, які фінансові операції є ризиковими, а які – ні», – говорить член правління, операційний директор Альтбанку Надія Воробйова. Якщо операція викликає сумніви у банку, такого клієнта зобов'яжуть підтвердити джерело походження грошей для конкретної транзакції, щоб визначити відповідність операції його реальним доходам. Якщо довідки не задовольнять банк, такому клієнтові відмовлять в обслуговуванні. Втім, банки заспокоюють, що не намагаються контролювати сплату податків з суми переказу, а просто не пускають до системи «брудні гроші». «Насправді запитуються не доходи, а джерело походження коштів для проведення операції. Це дуже важливий момент для розуміння мети цього заходу: не контролювати доходи громадян, а не допустити в банківську систему кошти, отримані злочинним шляхом, в тому числі й через підставних осіб», – розповів директор департаменту комплаенс банку «Південний» Володимир Гавлицький. Про це ж говорив і директор департаменту фінансового моніторингу Нацбанку Ігор Береза, який акцентував увагу на тому, що нові правила спрямовані проти переведення у готівку і схем. Індивідуальний підхід Банкіри визнають, що не можуть сказати клієнтам, який саме розмір доходу і за який термін у них має бути для проведення великих операцій – все буде «індивідуально». Приклади «з життя» десяти банків, які оприлюднила НАБУ, також не дають чітких відповідей. Джерелом інформації для первинного аналізу операції стане опитувальний лист, який повинен заповнити клієнт під час відкриття рахунку, в тому числі депозитного, або проведеня разової операції на суму понад 150 тис. грн, каже начальник відділу фінансового моніторингу Індустріалбанку Інна Завадська. В опитувальному листі клієнт вкаже свій вік, місце роботи, інформацію про доходи, наявність рухомого або нерухомого майна тощо, а також повідомить мету і характер майбутніх відносин з банком: які операції та в якому обсязі він планує здійснювати. Банк вже на цьому етапі може вимагати від клієнта додаткові довідки. «Але тільки в тому випадку, якщо дохід клієнта не відповідає обсягу операцій, які він планує здійснювати через банк», – уточнює Інна Завадська. Наприклад, якщо клієнт вирішив розмістити на депозит «велику суму», маючи єдине джерело доходу у вигляді мінімальної заробітної плати. Провідний економіст відділу фінансового моніторингу ОТП Банку Ірина Пришляк зазначає, що джерелами походження грошей можуть бути заробітна плата, дохід від продажу продукції, нерухомого або рухомого майна, надання послуг, отримання спадщини або страхової суми за договором страхування, виграш в лотерею, соцвиплати, роялті, права на скарб. В якості підтвердження інформації про джерела походження грошей банки приймають декларації про майновий стан і доходи, електронні декларації з сайту nazk.gov.ua, довідки ДФС про доходи і сплачені податки, договори купівлі-продажу нерухомості, договори оренди нерухомості клієнта, документи про отримання авторських гонорарів або винагороди за використання інтелектуальної власності, документи, що підтверджують отримання винагороди за договорами цивільно-правового характеру. «Підійдуть договори про продаж рухомого та нерухомого майна, як власного, так і близьких осіб. Як правило, після пояснення клієнту, що від нього вимагається, він знаходить підтверджуючі документи. Або він сам, або його родичі щось продавали протягом життя, легально працювали, отримували дохід, який дозволяв їм відкладати хоча б мінімальні суми», – пояснює Інна Завадська. У Нацбанку розуміють, що якщо банки почнуть таким чином перевіряти всі транзакції понад 150 тис. грн, платежі зупиняться. Тому вони ініціювали законопроект про підвищення планки фінмоніторингу до 300 тис. грн. Поки ж банкам доведеться в цьому питанні сідати на шпагат. У «Південному» ввели чотири «пороги» в прив'язці до рівнів ризиковості клієнта, але не називають їх. «В залежності від оцінки фінансового стану клієнта і рівня ризику визначається поріг, при операціях вище якого запитуються додаткові документи», – пояснює Володимир Гавлицький. У Райффайзен Банку Аваль операції аналізуються «індивідуально», тому в них немає загального ліміту для перевірок: «Ініційована клієнтом операція повинна перевірятися на відповідність наявної в банку інформації про його діяльність і фінансовий стан». В одному з банків з іноземним капіталом повідомили FinClub, що вимагають документальне підтвердження джерела коштів для операцій на суму понад 1 млн грн. «Якщо порівнювати нас з колегами на ринку, то наш показник вище середнього на ринку. Перевіряти операції нижче цього порога немає сенсу і навіть можливостей», – пояснив топ-менеджер цієї установи. «Накопичував усе життя» В Україні все ще популярні зарплати «в конвертах». Тому багатьом українцям буде непросто пояснити походження грошей на купівлю автомобіля або квартири, навіть якщо вони не брали участі в схемах відмивання корупційних грошей. FinClub попросив банки проаналізувати кілька ситуацій, з якими вони точно зіткнуться в своїй практиці. Найімовірніший типовий випадок – купівля нерухомості за $50 тис., що хоч і є скромною ціною для квартири в Києві або в іншому великому місті України, але при цьому майже в десять разів вище за ліміт фінансового моніторингу. Оскільки для більшості українців придбання нерухомості все ще залишається «розкішшю», наш «вигаданий» клієнт «збирав на квартиру всю свою трудову кар'єру, а решту суми позичив у родичів і друзів». Спочатку банк вивчить основні доходи клієнта. При цьому під час їх оцінки (втім, за який період має бути довідка з ДФС – за кілька років або за два десятиліття – невідомо) банк враховуватиме не 100% доходу, а «зменшить» його на поточні витрати. «Логічно «списувати» частину доходів на фінансування поточного життя, але точних цифр і коефіцієнтів не назву», – каже Інна Завадська. Такий підхід, наприклад, використовують в ОТП Банку та Індустріалбанку. За словами Надії Воробйової, якщо клієнт документально підтверджує «стабільний» дохід, який можна порівняти з фінансовою операцією, що проводиться, то цього буде достатньо для їхнього банку і «ніякі коефіцієнти не застосовуватимуться». Менше проблем буде у клієнтів, які проводять операції через банк, де роками зберігали гроші. «У банків немає мети розподілити суму в точності до гривні з урахуванням всіх гіпотез за клієнтом, а є завдання зменшити за клієнтом ризик шляхом отримання додаткових документів. Важливо, наскільки сума транзакції не відповідає наявній в банку інформації про клієнта. Якщо розбіжності незначні – на різницю сум в декларації можна не зважати. Якщо ж розбіжності значні, то, можливо, ми будемо враховувати фактор термінів документів і витрат на життя, але виходячи з конкретної ситуації», – пояснює Володимир Гавлицький. Якщо легальні доходи клієнта не покривають всю суму його транзакції, він зможе позичити гроші у родичів. «Банки можуть прийняти в якості підтвердження джерела походження коштів для купівлі квартири пояснення про те, що гроші були позичені у родичів, але за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, і якщо ті, в свою чергу, зможуть підтвердити своє фінансове становище або джерело походження грошей. Хоча ідеальним в такому випадку було б оформлення договору дарування», – радить Надія Воробйова. Плюс, щоб захиститися від перевірок НБУ та Держфінмоніторингу, банк, найвірогідніше, зажадає від клієнта письмово викласти свою історію накопичення грошей. «Банк додатково може запросити письмове пояснення клієнта», – говорить Ірина Пришляк. Більше питань виникне, якщо клієнт вкаже джерелом грошей «друзів або знайомих», або навіть колишнього роботодавця. Якщо в якості підтвердження клієнт принесе від руки написану розписку, що хтось позичив йому грошей, то банк, вірогідно, її проігнорує. «Написана від руки довідка не є підтвердженням джерела походження доходу», – каже Інна Завадська. Банк просто не може її перевірити. «Запросити джерело коштів «кредитора» банк може тільки через клієнта, і при цьому «кредитор» законодавчо не зобов'язаний нам нічого надавати, на відміну від клієнта», – говорить Володимир Гавлицький. Але якщо клієнт покаже банку офіційний договір позики, а позикодавець підтвердить банку джерела своїх доходів, банк прийме таке пояснення. Частина клієнтів спробують пояснити значні гривневі заощадження операціями з валютою. Нібито клієнт все життя купував долари по 5-8 грн, зберігав їх вдома, а перед купівлею квартири продав за курсом 27 грн/$. «Ми рекомендуємо мати документальне підтвердження таких операцій, в цьому випадку легко перерахувати суму від конвертації заощаджень у валюті з урахуванням девальвації», – каже Надія Воробйова. Але українці не зберігають чеки з банків та обмінних пунктів, які до того ж могли їх в минулі роки просто не видавати. Ірина Пришляк запевняє, що в цьому випадку банку буде досить письмового пояснення клієнта. Тому банкіри радять пересічним українцям не нервувати: придбання недорогого, а головне – першого житла не повинно викликати складності. «Купівля квартири за 1 млн грн – це трохи не ті операції, для виявлення яких створена ця процедура», – вважає Володимир Гавлицький. У банку «Південний», аналізуючи цю ситуацію (клієнт купує квартиру за 1 млн грн за накопиченням, зроблені за все життя як на офіційних, так і неофіційних роботах, плюс позичене у родичів/друзів), підкреслили, що «інформації недостатньо для оцінки ризику операції та вибору інструменту його зниження». Але описали три можливі сценарії. Оптимістичний. Клієнт старший за 35 років, працює, має середній дохід, який він показав банку. У клієнта немає у власності ще однієї квартири, а це єдина значна операція за його рахунками. Банк в такому випадку може навіть не запросити декларацію про доходи. Реалістичний. Банк візьме до уваги, що квартира за $40 тис. – це предмет першої необхідності, який купується на всі заощадження або позикові гроші, а не є предметом розкоші та сумнівним засобом відмивання. Банк отримає від клієнта довідку про доходи і задовольниться нею. Песимістичний. Клієнт вказав, що працює в органах місцевого самоврядування, отримує зарплату, наприклад, 5-7 тис. грн. При цьому в нього вже є квартира та інше дороге майно, в тому числі автомобіль. У такому випадку банк зробить припущення про те, що офіційні заощадження клієнт вже витратив, і йому потрібні будуть інші підтвердження цієї суми, в залежності від джерела. В іншому випадку банк може не провести операцію. Зворотна реакція Нові правила викликали агресивну реакцію клієнтів. «Коли банк запитує підтвердження джерела доходів, то саме банк стає «злом» в очах клієнта. Складно пояснювати, що це вимога регулятора, а не якась наша примха. У підсумку весь негатив виливається на менеджерів у відділенні, які найменше в цьому винні», – розповів керівник одного з банків. «Клієнти вимагають від банку гарантій, що надана інформація або документи не будуть розголошуватися правоохоронним органам», – каже Ірина Пришляк. І це добре, якщо їм є що надати. «Культури декларування, зберігання квитанцій, виписок, договорів в Україні по суті ще немає. Клієнтам навіть з легальними доходами іноді просто нема що показати банку», – говорить Володимир Гавлицький. З цієї причини дуже малій кількості українців вдалося отримати е-ліцензії НБУ на виведення валюти. Ще гірша ситуація з українцями, які отримували «чесно зароблений дохід» неофіційно. «Це призводить до того, що банку практично неможливо відокремити клієнтів без офіційних доходів від клієнтів з кримінальними або злочинними доходами», – нарікає Володимир Гавлицький. У банках кажуть, що поки не відмовляли клієнтам у проведенні операцій, оскільки клієнти, почувши прохання принести «довідки й документи», просто відмовлялися від здійснення переказу або касового обслуговування та йшли. У деяких банках з іноземним капіталом побоюються, що їхні клієнти «без довідок» підуть до банків з українським капіталом, де не тільки крізь пальці дивитимуться на їхню декларацію, а й допоможуть правильно структурувати транзакцію, що готується. «У банків немає єдиного чіткого розуміння методології визначення фінансового стану клієнта і підтвердження його доходів, тому можуть існувати випадки, коли під час проведення однакової операції в різних банках клієнт повинен надати різний перелік інформації та документів», – попереджають в Райффайзен Банку Аваль. Але більшість банків злякаються можливих санкцій НБУ. «Якщо раніше вся відповідальність за надання документів лежала на клієнті, то тепер – на банках. І якщо клієнт надав підроблені довідки або «намалював» неіснуючі активи або джерела доходів, то покарано буде банк. Звичайно, ніхто не хоче, щоб Нацбанк оштрафував його на 1% від регулятивного капіталу», – сказав FinClub голова правління одного з великих банків. З іншого боку, навіть якщо головні офіси банків блокуватимуть лише схемні операції, пропускаючи інші, операціоністи відділень можуть перестраховуватися і зупиняти всі підряд операції без «довідок». «Гарантувати коректне застосування норм усіма учасниками ринку не буду», – підкреслює Володимир Гавлицький. Але він бачить податковий позитив у нинішніх змінах: «Якщо джерело доходу неофіційне і його розмір дозволив зібрати значну суму готівки, то, можливо, його варто задекларувати і сплатити податки». Руденко Виктория



Джерело: http://minprom.ua/news/235880.html
Категорія: Будівництво, інвестиції, облік | Додав: archinfo (12.10.2017) | Автор: Фiнгерт Юрій Юрійович E W
Переглядів: 7 | Теги: перевірка, тіньові доходи | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
Заробіток в Інтернет
Пиши українською
 
 
Українська експертно-правова лабораторія Юрія Мачулянського © 2017
Конструктор сайтів - uCoz