В кінці XV століття Рівне одержало Магдебурзьке право. В той час розпочалося будівництво Рівненського замку, православної церкви. З 1795 року Воскрресенська церква дістала статус соборної. Як і перша будівля, так і друга, були втрачені. Перша, збудована ще княгинею Марією Ровенською, зруйнована за часом; друга будівля Воскресенської церкви згоріла в 1881 році. 30 серпня 1890 року був закладений новий православний собор. Будівництво тривало до жовтня 1895 року. 8 жовтня 1895 року собор був відкритий та посвячений. Планувалося спочатку збудувати собор за чотири роки, проте, будівництво дещо затягнулося. Справа в тому, що військовий інженер Заславський, дослідивши грунт, на якому повинен був стояти собор, настояв на тому, що фундаменти необхідно підкріпити палями. Протягом одного року вбито 1200 паль. Храм збудований за планом архітектора Дейнеки. Будівництво було закінчене фактично ще в 1894 році, але вологість стін та відсутність необхідного церковного інвентаря не дозволяли відкрити собор восени 1894 року. Вся іконостасна робота проводилась в м. Києві в майстерні художника Олександра Івановича Мурашко. В XX столітті храм був тимчасово закритий і пристосований під склад промтоварів. На сьогодні- діючий православний храм.

Розташований в центральній частині міста, є важливою висотно-композиційною домінантою. Перед головним входом на заході- доволі вільна від забудови площа.

Рівнинна частина міста, оточений сквером з високими деревами литсяних порід.

Собор- хрестовокупольний, чотиристовпний, триабсидний з позакомарним покриттям. В західній частині собору влаштовані хори. Споруда збудована з цегли, з великою кількістю рустів та декору на фасадах. Собор складної об,ємної композиції завершений п,ятьма верхами. Верхи складаються з шоломовидної форми куполів та завершень у вигляді маківок, які спираються на гранчасті в плані барабани. Над об,ємом притвору розташована дзвіниця, яка являє собою ажурну цегляну надбудову арочної форми з завершеннями у вигляді маківки. З правої сторони від головного входу влаштовані закриті сходи до підвалу. Вхід до підвалу влаштований і в вівтарній частині храму. Входи в собор розташовані з західного, північного та південного боків. Це багато декоровані перспективні портали. До входів ведуть широкі парадні сходи, викладені з каменю-пісковика.

Храм не зазнавав будь яких значних змін від часу побудови.

 

За метеріалами наукових досліджень НУВГП,НДС