Меню сайту
Категорії каталога
Нормативно-правові акти, які відсутні в "Ліга-Закон" [1]
Земельні питання [3]
Будівнитцтво, інвестиції, облік [43]
Відповіді на запитання читачів [15]
В цій категорії Ви можете знайомитись з відповідями читачам щодо вирішення різноманітних містобудівних питань, і не тільки.
Форма входу

+ Український Тиждень. Новини

Інформаційна картина дня від українського часопису "Тиждень".

добавить на Яндекс
З ПИТАННЯ РОЗМІЩЕННЯ БАНЕРНОЇ РЕКЛАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА ТЕЛ.0685860339
Публікації

Успіх безнадійної справи

Результати так званих «соціалістичних» революцій виявилися набагато менш привабливі. Так, в Радянському Союзі і в країнах Східної Європи в 70-і роки склалося свого роду соціальна держава, не було відкритого безробіття, високої злочинності, існувала до пори до часу впевненість в завтрашньому дні. Але всі ці досягнення виявилися настільки ефемерними саме тому, що за роки «реального соціалізму» новий правлячий клас знищив всі традиції самоорганізації трудящих і справжньої класової боротьби. Коли радянська бюрократія вирішила відмовитися від неефективного державного планування і більшовицького аскетизму і почати перехід від державного капіталізму до приватного, на пострадянському просторі просто не знайшлося сил, готових виступити на захист інтересів робітничого класу. Можна довести, що однією з головних причин остаточного виродження лівого руху в сучасній Україні став з самого початку властивий більшовизму культ ефективності. Якщо головна умова перемоги соціалізму - необхідний рівень продуктивних сил, а керівники комуністичної партії завдяки знанню марксизму розуміють класові інтереси пролетаріату краще, ніж будь-які пролетарі, то чому не можна самим стати експлуататорами пролетаріату щоб в кінцевому підсумку створити нарешті безкласове суспільство? Культ ефективності ґрунтувався на впевненості в науковий характер марксизму, але на практиці більшовики легко відмовлялися від своїх принципів заради завоювання і утримання влади. Так, більшовики спочатку всупереч марксизму вирішили, що можна зробити соціалістичну революцію у відсталій Україні, потім пішли на реставрацію приватного капіталізму в період НЕПу, потім відмовилися від світової революції і перейшли до культурного ізоляціонізму і імперської політики. Апофеозом подібного опортунізму стала політика сучасної компартії Китаю, де успішно розвивається капіталістична економіка під червоним прапором революції. Ототожнювати перемогу революції з захопленням революціонерами політичної влади можуть лише ті, для кого зміна світу може бути лише справою якоїсь революційної еліти, і аж ніяк не повсталого наслелення. Так, працівники можуть бути заражені пороками старого суспільства, роз'єднані, не готові до свободи, але якщо вони не здатні самі звільнити себе, ніхто не зробить це за них. З цього випливає, що соціальній революції повинен передувати тривалий період локальних битв: страйків, кампаній протесту і т.ін. В результаті трудящі навчаться самоорганізації і зможуть побудувати нове суспільство без опіки з боку всезнаючих «визволителів». Як сказав Карл Лібкнехт: «деякі поразки подібні перемогам, і деякі перемоги набагато ганебніше поразок». Спроби анархістів створити бездержавне суспільство в Україні в 1918 р і в Іспанії в 1936-1939 рр. завершилися поразкою. Але немає нічого ганебного в тому, щоб програти війну більш сильному противнику. Набагато гірше здобути тимчасову перемогу і розплатитися моральною поразкою. Моральна поразка - це не просто «чорний міф», не просто історія революції, написана контрреволюціонерами. «Чорний міф» про Велику французьку революцію не завадив торжеству ідеалів буржуазної демократії. Але перемога більшовиків була досягнута не просто ціною терору, а ціною терору глибоко контрреволюційного, спрямованим не проти «залишків панівних класів», а проти робітників і трудового селянства, яким нібито належала влада в державі. І в XXI столітті досвід СРСР виглядає привабливим для тих, хто цінує «необхідність самовладдя і принади батога» і відштовхує людей волелюбних і з почуттям власної гідності, які тільки і здатні знищити тиранію держави і капіталу. Поразка революції не робить її безглуздою. На помилках вчаться і, як кажуть вчені: негативний результат експерименту - теж результат. Страх перед повторенням революції змушує панівні класи йти на поступки трудящим. Так, після розгрому Паризької комуни 1871 році у Франції встановилася «республіка без республіканців», до влади прийшли реакціонери. Але реставрація монархії виявилася неможливою, незабаром була оголошена амністія для комунарів, соціалістичні партії беруть участь у виборах в Законодавчі збори, в країні формується бойовий робітничий рух. Соціальна держава в країнах Західної Європи також виникла не завдяки перемозі більшовиків, а не дивлячись на поразку Великої російської революції 1917 р під ударами більшовицької контрреволюції. В епоху напередодні Другої світової війни розчарування в підсумках української революції роззброїло західний робітничий клас перед настанням буржуазної фашистської реакції. Сталінський СРСР не був соціальною державою, радянська бюрократія пішла на поступки робітничому класу лише після повстання робітників в Новочеркаську і Угорського повстання 1956-го. Після цього в результаті змагання систем в роки Холодної війни виникло і західна соціальна держава 1970-х. Таким чином, навіть віддані і переможені революції не були марні. Якби здійснилися мрії ідейних супротивників будь-яких революцій і трудящі відмовилися б від будь-яких спроб боротися за суспільство без гнобителів і пригноблених, сучасний капіталізм або був би подобою капіталізму діккєнсовських часів, або в результаті економічних криз і світових воєн людство деградувало б в середньовіччя. Всупереч марксистським догмам класова боротьба не гарантує перемоги експлуатованих над експлуататорами, але відмова від боротьби гарантує віковічне царство злиднів і безправ'я.

Зазначимо, що сучасні робітники і селяни є найманими працівниками інформаційної епохи.

Рівненський клуб "Правовий всеобуч"



Джерело: http://In my head
Категорія: Будівнитцтво, інвестиції, облік | Додав: archinfo (15.07.2020) | Автор: Фiнгерт Юрій Юрійович E W
Переглядів: 19 | Теги: капіталізм, украънська революція, наймані працівники | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
 
 
Українська експертно-правова лабораторія Юрія Мачулянського © 2020
Конструктор сайтів - uCoz