Дійсно, відповідно до частини 3 пункту 3.25* ДБН 360-92** ,,Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Разом з тим, відповідно до примітки 1 таблиці 3.2а* ДБН 360-92** дозволяється лише об'єднувати господарські будівлі і гаражі сусідніх земельних ділянок.

Зважаючи на викладене, у Вашому випадку має місце правова аномалія, оскільки приватизуються земельні ділянки під багатоквартирним житловим будинком садибного типу. Адже, чинним законодавством не передбачено передача земельних ділянок під багатоквартирними житловими будинками у власність окремим мешканцям.

Відповідно до ст. 16 Закону України ,,Про планування і забудову територій” проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.

В більшості випадків зазначена вимога ігнорується, й у випадках подібних Вашому, видаються земельні акти без наявності відповідної містобудівної документації, що в багатьох випадках призводить до судових процесів.

Враховуючи те, що проект розподілу території на даний час розробляється відповідно до державних будівельних норм та Закону України ,,Про планування і забудову територій” , земельна ділянка у Вашому випадку мала б передаватися у спільну сумісну (часткову) власність.

Місцеві суди на зазначені юридичні моменти досить часто не звертають уваги, й виносять рішення про розподіл територій без достатніх юридичних підстав. Однак, слід віддати належне Верховному Суду України, такі рішення успішно касуються, й справи повертаються на повторні розгляди до першої інстанції.

Якщо ж, Ви вирішили приватизувати земельну ділянку за прикладом сусідів, можливий судовий позов щодо встановлення сервітуту відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

При складані позову щодо встановлення сервітуту необхідне лише належне обґрунтування встановлення сервітуту.

Крім того, Ви маєте право в судовому порядку вимагати запровадження сусідами інженерно-технічних заходів щодо запобігання відведення дощових стоків на Вашу територію.
Величина судових витрат встановлюється декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 ,,Про державне мито”. Ставка державного мита із позовних заяв встановлюється в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х3=51 грн.) та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення. Якщо всі процесуальні документи будете оформляти самотужки, вийде небагато.

Для більш детальної консультації необхідно виїздити на місце та бачити документи.

З повагою