На Ваше звернення від 26.10.2010 на адресу юридичного видання ,,Будівельні питання” щодо відпустки на умовах неповного робочого часу повідомляємо наступне.
Дійсно, відповідно до ч.3 ст. 56 Кодексу законів про працю України робота(далі – КЗпП) на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тобто робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення їх щорічної відпустки.
Відповідно до ст. 179 КЗпП та ч.4 ст. 18 Закону України ,,Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР за бажанням жінки чи осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незалежно від тривалості робочого часу та місця роботи на умовах неповного робочого часу (основного або за сумісництвом).
Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною і водночас працює на умовах не повного робочого часу, має право на щорічну основну відпустку. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07 ,,відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України ,,Про відпустки” за бажанням жінки або осіб, зазначених вище, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Крім того, час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (пункт 1 частини першої статті 9 Закону ,,Про відпустки”).
Враховуючи викладене, жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, має право у зв'язку з роботою на умовах неповного робочого часу на щорічну відпустку”.
Враховуючи вищевикладене, рішення керівника щодо відмови Вам у наданні основної щорічної відпустки є неправомірним.