Забудовники, навіщо ви прирікаєте себе на нові
дозвільні поневіряння? Новий закон вигідний виконавчій владі,
саморегулюючим будівельним організаціям і навіть приватним забудовникам.
Однак навіщо він девелоперу?
Будівельна реформа, яку асоціюють із
законопроектом "Про регулювання містобудівної діяльності", - явище
незворотне з непередбачуваними наслідками для учасників будівельного
ринку.
Як не парадоксально, але про швидке впровадження
революційного будівельного експерименту під №7418 свідчать внесені
президентом пропозиції від 3 лютого 2011 року до закону "Про регулювання
містобудівної діяльності", прийнятого Верховною радою в цілому 13 січня
2011 року.
Слід зазначити, що зміст закону "Про регулювання
містобудівної діяльності" не відповідає більшості раніше задекларованих
ідей та принципів у частині спрощення і вдосконалення дозвільних
процедур у будівництві і може призвести до протилежного ефекту. Ці
висновки ґрунтуються на наступних нормах документа.
1. Закон не
передбачає перехідного періоду для впровадження передбачених новацій,
він набуває чинності з моменту його опублікування.
У той же час,
набуття чинності законом призведе до призупинення низки дозвільних
процедур, реалізація яких буде стримуватися відсутністю 28 підзаконних
нормативних документів, посилання на які містяться в документі.
Наприклад,
отримання містобудівних умов та обмежень на забудову, одержання
декларацій на початок будівельних робіт, отримання будівельного
паспорта.
2. Про реальність задекларованих спрощень ми зможемо
судити після вивчення поки неіснуючих 28 підзаконних нормативних
документів.
Компанії, які реалізовують проекти четвертої-п'ятої
категорій складності, наприклад, зводять офісні і торгові центри, можуть
і не сподіватися на будь-які спрощення.
Чинний закон "Про
планування і забудову територій" містить меншу кількість посилань, а
отже, має більш прикладний і прогнозований характер застосування.
Практика свідчить, що терміни, встановлені законами, істотно змінюються в результаті їх підзаконного нормативного тлумачення.
Так,
видача містобудівних умов і обмежень забудови вже сьогодні повинна
відбуватися протягом 14 днів згідно із статтею 23 закону "Про планування
і забудову територій. Однак цей термін змінюється на підставі
підзаконних документів.
Таким чином, чим більше підзаконних документів, тим вища ймовірність спотворення законодавчої норми і закладених у ній спрощень.
3.
На противагу пропонованим спрощенням створюється орган з
безпрецедентними повноваженнями - Інспекція державного
архітектурно-будівельного контролю. Вона, звичайно, вже існує, але поки
не може безперешкодно зупиняти будівельні проекти.
Список проблемних аспектів у пропозиціях президента можна продовжити.
У
сфері правозастосування в будівництві працюю протягом десяти років,
однак не можу зрозуміти: навіщо знищувати збалансовану працюючу
дозвільну систему у будівництві, створюючи щось, засноване на 28
підзаконних нормативних документах, про зміст яких можуть здогадуватися
лише майбутні автори-розробники.
Невже автори реформи вважають, що
основна проблема будівельного ринку - це законодавчо встановлені
терміни отримання дозвільних документів?
Ця проблема була успішно
вирішена завдяки прийняттю закону "Про дозвільну систему у сфері
господарської діяльності". Згідно з ним, терміни видачі дозвільних
документів встановлюються законами, а якщо не передбачені, то становлять
десять робочих днів - стаття 41. То що ж тоді реформується?
Забудовники,
навіщо ви прирікаєте себе на нові дозвільні поневіряння? Так, закон
вигідний виконавчій владі, саморегулюючим будівельним організаціям і
навіть приватним забудовникам. Однак навіщо девелоперу ця законодавча
нестабільність, яка навряд чи буде сприяти інвестиційній привабливості
будівельного ринку.
Інвестори, ви теж під прицілом, оскільки
замовником будівництва тепер зможе бути особа, яка не має прав на
земельні ділянки - стаття 1 закону. Отже, про які гарантії може йти
мова, якщо ви будете вступати у взаємини із "замовниками будівництва",
які мають дозвільні документи, але можуть не мати прав на земельну
ділянку?
Законопроект "Про регулювання містобудівної діяльності" -
це крок назад, особливо порівняно з чинною редакцією закону "Про
планування і забудову території", норми якого можна було вдосконалити,
не створюючи стресових ситуацій для ринку.
Наталія Доценко-Білоус "Економічна правда"