Ольга Рось


Один бізнесмен в Україні може перемогти сотню мешканців, ЮНЕСКО і всю державну машину.
Якщо спробувати перекладачем Google перекласти слово «fresco», то отримуєш лише один переклад – «круто». Те, що наше «fresco» - це справді «круто», пересвідчується вже понад рік весь Київ. Тепер цю «крутість» відчуває на собі ЮНЕСКО. А «крутість» ЮНЕСКО невдовзі відчує вся Україна. Подивимось хто крутіший…
Щоб не заплутувати, одразу пояснимо, що «Fresco Sofia» - це назва 9-поверхового клубного комплексу архітектора Яноша Віга, що будується на вул. Гончара, 17-23 і вже навіть встиг виставитись на продаж.

Він більше відомий як скандальне будівництво, проти якого громадськість Києва бореться вже понад рік. Звичайно, автори назви не мали на увазі варіант перекладу від Google. Вони називали свій проект - свіжа чи нова Софія, маючи вочевидь на увазі, що Свята Софія вже надто стара і потребує перевтілення.
Хто стоїть за «Fresco Sofia»?
Незважаючи на тривалий конфлікт, на те, що до нього було залучено кілька народних депутатів і не один засіб масової інформації, прізвища головних будівельників не фігурували. Мало того, «представниками інвестора» називали себе усі, кому не лінь.
Таким представником назвав себе минулого серпня й Олександр Миколайович Дубров. Сталося це тоді, коли він попросив вибачення у депутата Кирила Куликова за своє інтерв’ю в «Kyiv Post» , у якому він звинуватив нардепа у вимаганні 5 млн. доларів.

Взагалі-то, де юре, Олександра Дубров складно назвати інвестором. Оскільки серед засновників забудовника - ТОВ «Інвестиційної-будівельної групи» - такого чоловіка нема. Щоправда, є син - Дубров Костянтин Олександрович. Теж бізнесмен, але не в примір дрібніший від тата.
Важко сказати, задля чого Дубров-старший вирішив записати в засновники ТОВ не себе, а Дуброва-junior. Можливо, тому, що своїх фірм у нього і так достатньо.
Олександр Дубров вважається багатим промисловцем, із дуже різносторонніми інтересами: електротехніка, фармацевтика, будівництво. Лауреат Держпремії 2001 року в галузі науки і техніки, екс-член Ради НБУ (квота Ющенко).
Серед його бізнес-партнерів у різні роки були: дружина банкіра Леоніда Юрушева – Наталія, Анатолій Голубченко, раніше віце-прем’єр, а зараз в.о. голови КМДА. Разом з братом нардепа від Партії регіонів Віталія Хомутинника – Юрієм - входить до складу співзасновників пенсійного фонду «Брокбізнесинвест» (група «Брокбізнес» братів Буряків). Близький до Володимира Стельмаха. Під час найзапекліших конфліктів представлявся помічником нардепа Хомутинника. Нагадаємо, що саме цей депутат разом з колегами – Волковим і Тадеєвим ( всі - ПР) – фізично захищали будівництво
Як влада захищає Святу Софію
Отож «Нову Софію» захищають великі гроші, а Святу Софію – місцеві мешканці, Національний заповідник «Софія Київська», міські депутати від БЮТ і Блоку Кличка, декілька народних депутатів, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО і вже скидалось на те, що і Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.
Стосовно Мінрегіонбуду. 15 грудня на нараді у міністра Куйбіди директор Київської філії ДП «Укрдержбудекспертиза» Микола Карпенко пояснив колегам, що під висновком комплексної експертизи, на основі якого забудовникам видається дозвіл на будівництво, написано, що він дійсний рівно до тих пір, доки дійсні всі вихідні дані.
А вихідними даними є у тому числі всі погодження органів охорони культурної спадщини. У випадку відкликання хоча б одного погодження – такий комплексний висновок вважається недійним.
Якщо вірити начальнику Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Русланові Кухаренку, то своє погодження проекту будівництва на Гончара,17-23, він відкликав одразу після того, як його начальство в особі Миколи Кучерука, керівника Держкультурспадщини, відкликало своє. Про це Руслан Іванович інформував публічно не лише на нараді в Куйбіди, але й на засіданні Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
Тому дуже дивною видається позиція підпорядкованого Мінрегіонбуду підрозділу – Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (начальник Олег Бушовський), яка не бачить підстав відкликати свій дозвіл на це будівництво.
Єдиним позитивом у цій історії є те, що Мінрегіонбуд прийняв протокольне рішення за наслідками згаданої наради створити комісію з вивчення діяльності Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Так виглядає, що нашим чиновникам щось явно допомагає заплуталися у своїх же правилах.
А доки одні чиновники плутаються, інші – підказують забудовникам, як вийти із складної ситуації. Минулого літа, у розпалі скандалу на Гончара зі знесенням бетонного паркану, заступник мера Анатолій Голубченко доручив: «Головному управлінню культурної спадщини разом з Головним управлінням архітектури терміново переглянути всі дозволи, які останнім часом погоджувались на будівництво об’єктів в зонах пам’яток, що входять у міжнародний перелік пам’яток, з тим, щоб або анулювати ці дозволи на будівництво, якщо це ще можливо, або обмежити такими умовами, які були б погоджені з ЮНЕСКО».
Можливо готуючи таке доручення тодішіній в.о.голови КМДА Голубченко намагався попередити друзів по «Fresco Sofia», що треба будувати, і настільки активно, щоб вже не можливо було щось анульовувати?
Щоправда, після відвідин Києва експертами Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) Анною Сидоренко-Дюлом та Тодором Крестевим, і особливо після їхнього звіту, де містяться чіткі зауваження і рекомедації для України, наші чиновники вже не можуть зробити вигляд, начебто проблеми із хаотичною забудовою буферної зони не існує.
Навіть Національна комісія України у справах ЮНЕСКО на своєму останньому засіданні 24 грудня вирішила повторно надіслати листи на імя Президента, Прем’єра, міського голови Києва з проханням негайно вирішити проблему протиправного будівництва житлового комплексу за адресою Гончара, 17-23.
Повторно, бо голова Нацкомісії ЮНЕСКО Володимир Огризко, він ще й перший заступник Секретаря РНБО, восени минулого року вже звертався до перших осіб держави та навіть до Черновецького і Пилипишина (голова Шевченківської РДА) з цим проханням. Але відповідей навіть від голови Шевченківського району так і не отримав.
Прогнозуючи подібну реакцію і на цей раз, Нацкомісія ЮНЕСКО запропонувала підняти питання стану збереження охоронних зон українського об’єкту «Собор Св.Софії Київської та ансамбль монастирських будівель Києво-Печерської лаври» на засідання Ради національної безпеки і оборони України.
Хочеться вірити, що в Україні нарешті зрозуміли, що у світі існує процедура, яка може зганьбити Україну - внесення першого нашого об’єкту до Список ЮНЕСКО об’єктів під загрозою. І часу, щоб щось змінити на краще обмаль. Звіт про нашу роботу в ЮНЕСКО має бути надісланий до 1 лютого 2010 року.
Шкода лише, що українських чиновників жоден суд не карає штрафами у 560 тисяч гривень. Саме таку суму через суд вимагає ТОВ «Інвестиційна-будівельна група» від чотирьох мешканців Гончара, що рятують разом зі своїми квартирами, ще й імідж України у світі.