Учорашні (30 серпня) громадські та екологічні слухання проекту «Коригування генерального плану м. Львова», за яким місто мало б розвиватися до 2025 року, навіть при «гумовому» регламенті не змогли вмістити всіх закидів львів’ян до творців цього епохального документа.

І хоч як намагалися чиновники Львівської міськради протягнути в резолюцію положення про схвалення Генплану, рекомендуючи його до затвердження на сесії міськради, однак за таку пропозицію ніхто не голосував. Натомість чимало голосів лунало за створення погоджувальної комісії, яка б примусила розробників «конституції міста» усунути суттєві недогляди та суперечності Генплану.

Цікаво, що погоджувальну комісію (до якої нарівні з проектувальниками Віталієм Дубиною й Миколою Крупою увійшли чиновники ЛМР з управління архітектури, охорони історичного середовища, земельних ресурсів та юридичного, а також депутати ЛМР Віра Лясковська і Тетяна Крушельницька із такими представниками громадських організацій, як Віра Балаж, Віктор Штанько й Ірина Гнатів) на жорстку й одностайну вимогу львів’ян таки створили. Однак до резолюції, за словами начальника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Юрія Лукашевського, все одно мали записати, що проект в цілому… рекомендовано до затвердження на сесії Львівської міськради!

До цього ж спонукав присутніх і головний архітектор Львова Юрій Криворучко, – мовляв, проект варто зараз схвалити, а погоджувальна комісія за два тижні запише всі рекомендації, й сесія їх розгляне.

Проте аудиторія була несхитною: «Це не на сесію треба виносити, а примусити проектантів внести зміни у Генплан перед тим, як оприлюднювати його на сесії!» – обурювалися львів’яни, які ще на початку громадських слухань вимагали відводу Юрія Криворучка із співдоповідачів та секретаріату слухань, як такого, що втратив довіру громади, використовуючи фальсифіковані документи в справі небажаної забудови дитячого майданчика на вул. Лисенка,14. Хтось запропонував було кандидатуру знаної активістки Наталки Криничанки, але цей vox populi немовби й не чули. «Не бачу причини міняти доповідача. Це неможливо», – сказав головуючий Юрій Лукашевський, попросивши не перетворювати слухання Генплану у слухання по забудові дитячих майданчиків. «Фальсифікацію ще нехай встановить суд, тоді сесія скасує свої ухвали», – зробив випад на свій захист Юрій Криворучко цілком у дусі актуального мера.

Отож, яким чином підлеглим мера Андрія Садового вдасться записати до резолюції загальний «одобрямс», аби це не виглядало іще однією фальсифікацією, залишається досі загадкою.

«Громадські слухання повинні були б ухвалити резолюцію, яка мусила була бути проголосованою. Однак ведучий оприлюднив тільки те, що він хотів почути, – а саме: що цей проект Генплану можна рекомендувати на розгляд сесії. Але у тих, хто брав участь у дискусії і задавав питання, була тільки єдина пропозиція і звучала вона майже дослівно так: мусимо зробити висновок, що цей Генплан «сирий» і потребує доопрацювання. Це би була єдина чесна резолюція! Пригадую, як на громадських слуханнях щодо побудови великих автостоянок, критих паркінгів в центральній частині міста, була дійсно гаряча дискусія і тоді негативних пропозицій щодо окремих ділянок (наприклад, перетину вул. Коперника-Стефаника, де під загрозу ставляться пам’ятки архітектури на догоду чиємусь бізнесу) було явно більше. Але ті, що проводять громадські слухання, роблять, напевно, це просто лише для так званої «галочки» і потім подають свої рішення. Я особисто можу вважати їх нелегітимними. Однак саме вони будуть фігурувати у відповідних документах», – розкрила ЗІКу механізм чиновницьких маніпуляцій результатами громадського обговорення і профанування самого інституту громадських слухань депутат Львівської міськради Тетяна Крушельницька, яка внаслідок обурення такою підміною понять, сама запропонувала свою кандидатуру до складу погоджувальної комісії.

«Які питання? – ми створюємо погоджувальну комісію щодо ділянок, які так турбують мешканців. Комісія збереться не пізніш як у двотижневий термін», – запевнив Юрій Лукашевський.

То що ж непокоїть львів’ян? Як засвідчили громадські слухання, небайдужі до долі міста городяни переймаються понаднормовим ущільненням забудови, засиллям транспорту в центрі, браком зелених насаджень, новітнім будівництвом в історичній частині міста та неврегульованою забудовою скверів і парків. У виступах промовців назви «гарячих точок» звучали, які фронтові реляції про втрати – вул. Лисенка, 14, Наливайка,2, Федорова, 24-28, а також парки «Знесіння», «Цитадель», «Погулянка»…

«Дивує, чому на кресленні планувальних обмежень таблиця умовних позначень не відповідає кресленню, чому відсутнє позначення охоронної зони ЮНЕСКО та буферної зони Державного історико-архітектурного заповідника Львова? Адже генеральний план Львова передбачає внесення в склад проектної документації історико-архітектурного опорного плану, який мав би бути представлений на розгляд цих громадських слухань. У цьому документі мають бути вказані всі території пам’яток, території заповідника, охоронна зона ЮНЕСКО і буферна зона, оскільки ЮНЕСКО вимагає обов’язкового існування проекту буферної зони» – майже в унісон висловили здивування представниці громадських об’єднань ЦППД «СІМ» та Правозахисний центр ім. Генерала УНР В.Сікевича. Однак буферна зона ЮНЕСКО не видалася вартою уваги керівника архітектурно-планувальної майстерні №2 ДІПМ «Містопроект» Віталія Дубини, котрий робив основну доповідь від імені інституту, що коригував генплан Львова. «Буферна зона ЮНЕСКО в матеріалах історико-архітектурного опорного плану не опрацьовувалася, бо не є обов’язковою до позначення, історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) для генплану не робили, бо його не вимагається – наполягав проектант, тоді як юрист Правозахисного центру ім. Генерала УНР В.Сікевича вказувала, що певна постанова Кабміну вимагає також і ІМО. Віталій Дубина підтвердив також, що юристів до розроблення Генплану не залучали.

Загалом, за словами Віталія Дубини, коригувати Генплан на замовлення управління архітектури департаменту містобудування ЛМР проектанти розпочали 2001 року. Відбувалося це у два етапи. Перша стадія – Концепція розвитку Львова була затверджена ухвалою ЛМР №2146 2005 року. Друга стадія – Коригування Генплану – здійснювалося упродовж 2006-08 рр. і проходила експертизи включно до 2010 р. У роботі були використані схеми планування території 2004 року, матеріали транспортної схеми 004-05 рр. стратегії міського транспортного руху 2008-09 рр. І ці по-суті застарілі дані, що не збігаються із теперішньою реальністю помітили учасники громадських слухань.

«Чому ви назвали Генпланом оцю рекламну брошурку із дуже приблизною схемою? Хто вам давав такі вихідні дані, звідки ви брали такі цифри і плани? Якою була причина переносити червоні лінії? На якій підставі ви визначали, до яких земель має належати та чи інша ділянка? Чому не проведено зонування об’єктів історико-культурної спадщини, адже це дає можливість її руйнувати? Чому від парку Погулянка відсікли більше 1 га площі на влаштування наземної дороги? Як і коли державна рекреаційна земля стала такою, що відведена під житлову забудову на вул. Гнатюка-Наливайка? Як міг підписати Криворучко 25 га парку «Знесіння» під забудову? Чому на опорному плані на місці існуючих будівель показані неіснуючі? Чому ріг Вірменської –Краківської позначено забудованим, коли насправді там сквер,? Чому в житлових районах Рясної-Руської проектують асфальтно-бетонний завод першої категорії шкідливості? Для чого в Генплан закладати завідомо неправдиві дані, бо ж невідомо чи Кабмін дозволить це будувати чи ні? Чому вул. Довбуша, 15 де планується будівництво готельного комплексу на опорному плані віднесена до зони малоповерхової квартирної житлової забудови, а на Генплані позначена, як озеленення територій загального користування, натомість «Цитадель» віднесена до території парків, то як тоді тут планують будівництво конгрес-готелю?» – домагалися правди учасники слухань.

На це Віталій Дубина відповідав, що звісно, рекламна брошурка Генпланом не є, бо це документ досить великомасштабний, виконаний у співвідношенні 1см – 100м, хоча зони на ньому можуть бути позначені із точністю +/– 25 м. Усі нестиковки пояснюються різночитаннями старого і нового Генпланів, дещо, що було у попередній редакції позначене не тим кольором, у електронному варіанті вже виправили. На Генплані показано не конкретні об’єкти. Асфальтно-бетонний завод в Рясне – це тимчасово, до «Євро-2012», за умови встановлення системи очищення викидів… І, взагалі, – всі дані забезпечував замовник, тобто управління архітектури ЛМР. «Те, що там дали, це ми й намалювали», – саме так дослівно прозвучала сакраментальна фраза Віталія Дубини, коли львів’яни попросили назвати винуватця усіх нестиковок, недоречностей та підмін.

«Цей Генплан – суцільні нестиковки. Згідно із заявами державних діячів, готелів у Львові більше ніж досить, але їх насаджують, де тільки можна, руйнуючи при цьому пам’ятки. Останній приклад – готель на вул. Федорова, де археологи відкрили новознайдену пам’ятку. Потрібне табу на забудову новими готелями ділянок в історичній частині. Туристи ж не їдуть дивитися на готелі, а на старовину. Втрутьтеся, не дозвольте зруйнувати пам’ятки, дуже прошу! Невже без цього готелю Львів не виживе?» – благала Віталія Дубину архітектор Віра Балаж, якій головуючий вперто чомусь не надавав слова.

Віталій Дубина сказав, що не в його компетенції припиняти будівництво. Але в основу Генплану проектанти заклали обмеження щодо будівництва в центральній частині міста. Щоправда, у переліку базових документів, на які спирається Генплан, Закону про охорону національної культурної спадщини нема (є Закон «Про планування і забудову територій та ДБН 360-92 і ДБН Б.1-3-97). Коригування Генплану виконане на термін до 2025р. з виділенням першої черги – 2012 рік.

«Цей Генплан, який відкриває шлюз до порушення законів, нагадує анекдот: там дивіться, там не дивіться, а тут рибу загортали. Так документи такої ваги розробляти неприпустимо! План сирий. Треба його доопрацювати, серйозно подумавши над тим, щоб на термін його дії оголосити мораторій на нову забудову в історичні частині міста. Центр не забудовувати!», – ця пропозиція Михайла Сухая була підтримана шквальним оплесками присутніх.

«Такий мораторій не суперечить загалом цьому Генплану, скерованому на недопущення ущільнення забудови, але практика показує, що ЛМР приймає десять рішень про ущільнення», – зауважив Віталій Дубина, який намагався запевнити присутніх, що історичного центру, парків-скверів та зелених схилів пагорбів львівського рельєфу, що становить ландшафтну цінність Львова під забудову не віддадуть ні на йоту. «Ми забезпечили коридор і залишили червоні лінії для хорди від вул. Стрийської до Підзамче. Однак, побудувати її у розрахунковий період неможливо, частина хорди має пройти під землею (попід парком «Знесіння», а не по ньому). Також ми проти перевантаження центру транспортом, тому пропонуємо переловлюючі парковки, багатоповерхові гаражі на кільці із 6 смугами руху в точках розв’язок на перетині радіальних магістралей. Новий адміністративний центр ми бачимо на вул. Стрийській біля Податкової адміністрації, а біля євростадіону може вирости бізнес-центр», – сказав Віталій Дубина, додавши, що у Львові передбачено будівництво 6 млн. кв. м. житла (це половина теперішнього міста, житловий фонд якого налічує 13 млн. кв. м.) на ввільненій території садівничих кооперативів, промислових підприємств-банкрутів та військових частин.

За словами проектанта, за відкоригованим генпланом розвиток міста передбачено насамперед як міжнародного туристичного центру, центру культури, науки й освіти, промислового центру на базі наукоємких і безвідходних виробництв, центру логістики й торгових зв’язків, міжнародного транспортного вузла.

«Експертизу проект Генплану пройшов у Києві і отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи ДП «Укрдержбудекспертиза», що спирався на висновки експертів із Українського ДНДІ проектування міст «Діпроміст» та ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва)», – повідомив Віталій Дубина, але додав, що не знає змісту тих кількох десятків зауважень, які виникли до проекту. Отож львів’яни припустили, що коли б проект подавав реальну картину планування забудови Львови, то хто зна, чи здобув би він загалом цю позитивну експертизу. Свою оцінку цьому документу (а водночас – читай і політичну – діям виконавчим органам мерії за каденції міського голови Андрія Садового) вони дали у вигляді недовіри до некоректно відредагованого Генплану, що вилилося у вимогу скликання погоджувальної комісії.

За матеріалами видання "ЗІК"