 Над відновленням річки Полтви у Львові повинні працювати фахівці. Але цей проект може вартувати мільярди гривень.
Про це сьогодні, 30 листопада, під час прес-конференції повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Але таких грошей, за його словами, місто на сьогодні не має.
«Спустившись у колектор, ми побачимо, що там є зовсім невелика
кількість води. Ми можемо збудувати й інші колектори. Але питання в
тому, чи є вода там ще взагалі? У нових колекторах її дуже мало. Але це
добре, що громадськість порушує це питання», – каже Садовий.
Водночас, за його словами, технічно у світі зараз можливо зробити
все. Але яких грошей це потребує? «Тому питання відновлення Полтви може
перепасти ще нашим нащадкам. Хоча не виключено, що воно стане актуальним
й за 10-15 років, бо прогрес йде» – аналізує Садовий.
Довідка ЗІКу.
Спеціалісти з України, Польщі, Німеччини та Італії провели у
Львові 19-20 листопада конференцію щодо сучасного стану та перспектив
Полтви. Зустріч експертів з міської водної політики відбувається у
лекційному форматі з подальшими обговореннями. Доповідачі конференції
вводять присутніх у дискурс обговорення, розповідаючи про історію
Полтви, її господарське використання у XVII-XVIII ст., менеджмент
каналізаційних систем, досвід використання каналізаційних вод в Україні,
екологію оновлених річок, залучення громадськості до ревіталізації
(повернення до життя) берегових ліній, міжнародний досвід відкриття
річок, – повідомляє кореспондент ЗІКу.
Львівська річка Полтва довжиною 60 км та об’ємом 1440 кв. км з
1884 року була закрита під землю міською управою і почала
використовуватися як каналізаційний колектор, – з фактажу розпочав свою
доповідь про історію Полтви завкафедри ландшафтної архітектури
Національного лісотехнічного університету Володимир Кучерявий. Серед
причин, чому було вирішено закрити Полтву під землею, він виділив
неспроможність муніципалітету утримувати річку в чистоті, вихід Полтви з
берегів, наявність ерозійних забруднюючих потоків, урбанізація, що у
Львові характеризувалася ущільненням забудови в центральній частині
міста. Кучерявий наголосив, що, в першу чергу, це відобразилося на
екології, і не тільки Львова. Адже річка є притокою Західного Буга, а
отже, каналізаційні стоки міста потрапляють і туди. Завкафедри
ландшафтної архітектури відмітив, що львівські очисні споруди працюють
вкрай погано і не справляються з тими об’ємами забрудненої води, яка до
них потрапляє.
Заступник керівника «Укрзахідпроектреставрації» Роман Могитич
розповів, що до моменту закриття під землю Полтва використовувалась у
господарських цілях, зокрема, спочатку з оборонною метою для наповнення
навколовалових ровів, пізніше як міський водогін. Завдяки великій
кількості дрібніших потоків, ріка використовувалась для побудови млинів.
У XVII ст., згідно з доповіддю Могитича, їх налічувалося 18. Біля
млинів організовувались ставки, необхідні для регуляції подачі води на
млинове колесо.
Полтва має усі шанси повернутися до життя без шкоди для нового
архітектурного обличчя міста. Українські спеціалісти спільно з
іноземними партнерами розробили відповідний проект Leopoltvis. Його о
16.20 представить директор «Музею ідей» Олесь Дзиндра. Презентація
проекту відбудеться у конференц-залі Центру міської історії
Центрально-Східної Європи. Також в Музеї ідей діє експозиція, що
візуально відтворює концепцію проекту Leopoltvis. За матеріалами видання ЗІК
|
