Національний
історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», створений 2001
року, й досі не може отримати право на землекористування. Накази Кучми, Ющенка, Януковича про надання Заповіднику земельної
ділянки для постійного користування блокуються на місцевому рівні. З
огляду на земельну лихоманку, на яку хворіє київська влада, поховання
жертв сталінського режиму буде впритул межувати з палацами багатіїв. Не
виключено, що грошовиті циніки не посоромляться переступити межу і
почнуть будуватися прямісінько на кістках предків.
Чи достатньо міцну вертикаль влади побудував Янукович, якщо його накази не виконує міська влада столиці?
Понад півстоліття Биківнянський ліс (околиця Києва в Броварському
напрямку) беріг свою страшну таємницю: тут проводилися масові
захоронення закатованих у 1930-х-1941-му роках. За даними науковців, у
Биківні поховано близько 100-120 тисяч українців, росіян, поляків,
євреїв, італійців, угорців та ін. Трагедія Биківні виходить за межі
України і стоїть нарівні з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд,
Дахау, Бабин Яр чи Катинський розстріл. Органи КДБ «списували» злочини
на німців. Лише у кінці 80-х років ХХ ст. стала відома правда про
Биківню.
За матеріалами Офіційного веб-сайту Українського інституту
національної пам’яті, «у 1995 році на виконання Розпорядження Президента
України (Л. Кучма) від 11.08.94 №98/94-р "Про заходи щодо вшанування
пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня” було
засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х
років. Постановою Кабінету Міністрів України № 546 від 22 травня 2001 р.
(В. Ющенко) на його основі було створено Державний
історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили”. У травні 2006
року Указом Президента України №400/2006 йому було надано статус
національного.
Постановою Кабінету Міністрів України (підписана Прем’єр-міністром
В. Януковичем) від 13 червня 2007 року № 820 "Про
невідкладні заходи щодо подальшого розвитку Національного
історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили”» Заповідник
було передано до сфери управління Українського інституту національної
пам’яті».
Київська міська державна адміністрація ще до кінця 2007 року була
зобов’язана підготувати усі необхідні документи для надання права
постійного користування земельною ділянкою Заповідника. Проте у
столичної влади свої, приховані від громадськості, плани на цю
територію.
Незважаючи на сприяння найвищих осіб державної влади та увагу до
нього з боку міжнародної спільноти, Заповідник «Биківнянські могили» усе
ще не набув права землекористування.
Питання по-єзуїтськи саботується на рівні адміністрації столиці.
Київської міською адміністрацією упродовж років не виконуються постанови
Кабінету Міністрів України, розпорядження і доручення Віце-прем’єр
міністрів та Президентів України від Кучми до Януковича включно.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті, «КО
«Київзеленбуд», яке взагалі не має права обґрунтовувати межі
заповідників, надало висновок щодо відведення території не більше 15 га
трьома окремими ділянками та їх вилучення зі складу земель лісового
фонду (дві з яких – братські могили та одна – в’їзд на територію), а
решту площі включити до складу Заповідника без вилучення територій із
лісового фонду та землекористування КП «Дарницьке лісопаркове
господарство».
Однак спільне використання території суперечить вимогам Земельного кодексу України і блокує розвиток Заповідника».
Київська міська влада відверто знущається над пам’яттю десятків тисяч
людей, і це може викликати небажаний міжнародний резонанс. Щороку у
травні в Биківнянському лісі біля Києва проводиться день пам’яті жертв
політичних репресій, який з 2006 року оголошено офіційним. У Заповіднику
поховано представників близько 40 національностей світу. Окрім перших
осіб української держави, Заповідник відвідують українці, росіяни,
білоруси, євреї, громадяни та офіційні особи з Польщі, Канади, США та
інших країн. У 2001 році Меморіальний комплекс жертв політичних репресій
відвідав Папа Римський Іоан Павло ІІ, у 2003 році посол США і
працівники посольства, у 2004 році – Збігнев Бжезінський.
Водночас навколо Биківнянського лісу замикається коло приватних
інтересів влади, яку в народі називають «будівельно-адміністративною
мафією». І це ганьба не лише для киян, а і для всієї України.
Cпілка вільних журналістів «Природа над усе!» стурбована також і тим,
що ліси, образно названі «легенями Києва», за часи панування Омельченка
та Черновецького зменшуються шаленими темпами. Типовий приклад свавілля
– незаконні вирубки під виглядом «санітарних» на вулицях Бобринецькій
та Радистів. На тій-таки вул. Радистів, окрім приватних будівель, йде
незаконне будівництво церкви (матеріал по темі читайте тут). Окрім
прямої загрози здоров’ю киян, йдеться про відповідальність за рідкісну
флору й фауну Київщини, яку ми безповоротно втрачаємо.
Готується прес-конференція за участю громадських організацій, у тому
числі й міжнародних, представників влади та посольств Польщі, Росії та
інших країн.
Ми готові надати представникам ЗМІ та усім бажаючим повний перелік усіх державних постанов та розпоряджень по темі
Матеріал підготовлено Спілкою вільних журналістів «Природа над усе!»
Для контактів: www.kyiv.in.ua тел. (044) 383 27 41.
Від громадськості Биківні: 2and3sector@mail.ru тел. (044) 592 07 58.
|