Кияни протестують проти незаконного, на їхню думку, будівництва монастиря в зеленій зоні Голосіївського району. Натомість в УПЦ (Московського патріархату) заявляють, що діють у межах закону, а будівництво узгоджене з місцевою громадою.

Сквер на перетині проспекту Науки і Тихвинського провулку обнесений високим будівельним парканом, і тепер місцевим мешканцям ніде гуляти з дітьми, а на зупинку транспорту доводиться йти в обхід.

Будівництво охороняють молодики спортивної зовнішності, які давати будь-які пояснення відмовляються. Проте місцеві мешканці з’ясували, що на всій території скверу будується Тихвинський монастир Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом.

Коли забудовники проводили громадські слухання,щоб отримати право на будівництво, вони обіцяли киянам зовсім інше, розповідає місцева жителька Лідія Ленчук.

«Нам обіцяли збудувати маленьку церкву – ми це підтримували. А коли поставили величезний паркан, забрали в людей сквер, – ми почали обурюватися. До того ж ми від наших батьків та дідів чули, що на місці скверу було поховання хворих на чуму. Днями, коли проводили буріння, із землі вивертали людські кістки», – пригадує Лідія Ленчук.

«Таємниці» ділянки під монастир: поховання часів чуми та перетасування рішень сесії

Політичні партії, які підтримали протестувальників, виявили й інші порушення. Зокрема, сесія Київради 24 травня внесла зміни до свого рішення від 2007 року. В результаті земля, яка за всіма документами була надана ченцям в оренду, несподівано опинилася в їхньому постійному користуванні, розповідає заступник голови київської міської організації ВО «Свобода» Руслан Андрійко.

«Голосування проводилося всліпу – депутати та президія проекту не розглядали. Це небезпечне для столиці рішення. Бо в усьому Києві триває рейдерське захоплення землі церквою: у сквері будують каплицю, а потім відгороджують і забудовують усю територію», – пояснює він схеми київських забудовників.

Старі карти свідчать: на місці скверу, де зараз будують монастир, дійсно були кладовище та поховання хворих на чуму. До того ж Київська міська санепідстанція на звернення місцевих мешканців відповіла, що жодного дозволу на будівництво на цій території не давала. Проте Київська міська державна адміністрація проект монастиря погодила, і будівництво триває.

На офіційний запит Радіо Свобода управління землевпорядкування Голосіївського району Києва повідомило, що земельну ділянку для монастиря церква отримала законно – за рішенням Київради, – хоча й підтвердило, що це рішення зазнало пізніших змін. Також землевпорядники відзначають, що міська влада не має права перешкоджати жодним діям землекористувача, якщо ці дії не оскаржить суд.

Радіо Свобода дізналося, що будівництвом Тихвинського та інших монастирів у Голосіївському районі опікується очільник Свято-Покровського Голосіївського монастиря архімандрит Ісаакій. Проте, незважаючи на офіційний запит, коментувати ситуацію Радіо Свобода він відмовився, після чого несподівано відбув у відрядження.

Працівник канцелярії монастиря отець Паїсій у приватній розмові з кореспондентом Радіо Свобода заявив, що факт інфекційних поховань на місці будівництва не доведено. А скандал довкола Тихвинського монастиря, зо його словами, є політичним замовленням.

Церква бореться за розбудову монастирів у Києві, бо має на це підстави, пояснює отець Пантелеймон Васильківський, вікарій Київської митрополії УПЦ (МП).

«Монастирі відроджуються та розширюються, відбудовуються порушені святині нашого народу. Тривають навіть судові процеси. Церква захищає свої інтереси, бо має законні підстави. Адже влада дає обіцянки не лише людям, але і церкві – зокрема, повернути святині у її постійне користування», говорить священик.

Монастир тіснитиме малий бізнес, а влада є упередженою – юристи

Між тим після акцій протесту проти будівництва Тихвинського монастиря у сквері на проспекті Науки місцевим мешканцям почали погрожувати ченці, які контролюють будівництво, та залучені до його охорони молодики спортивної зовнішності . Тим часом супротивники забудови скверу виявили нові порушення з боку забудовників, розповідає мешканка Голосіївського району, юрист Катерина Філінова.

«Фактично їм дали дозвіл на будівництво об’єкту, землі для якого не вистачає. Як наслідок власник розташованої поруч кав’ярні вже подавав до суду через те, що в нього відрізали частину території та проїзд. Ченці пропонують йому продати приміщення і землю. Звісно, як розумна людина, він ці гроші візьме, бо інакше втратить і бізнес, і все на світі», – каже юрист.

Не вщухають конфлікти і довкола інших земельних ділянок, на яких будуються церковні споруди. Ідеться, зокрема, про будівництво церков на вулиці Уманській у Солом’янському районі столиці, у парку імені Стуса, що у Святошинському районі, де днями кияни розтрощили будівельний паркан, про спорудження храму та семінарії у сквері біля метро Либідська, а також про мікрорайон Китаєве.

Частина житлових помешкань із людьми опинилася просто в Свято-Троїцькому монастирі (архівне фото, вересень 2009 року)

Радіо Свобода вже повідомляло про те, як розташований там Свято-Троїцький жіночий монастир через плутанину у документах отримав у користування не лише земельну ділянку, але й… житлові будинки разом із мешканцями. І така ситуація є типовою для столиці, говорить адвокат жителів Китаєвого Олександр Данилюк.

«Влада не робить нічого, щоб зупинити незаконні забудови релігійних громад. Можливо, це релігійні вподобання очільників столиці, – ділиться припущеннями адвокат. – Можливо, прояв якоїсь кулуарної політики щодо релігій, яка не має відображення в нормативних актах».

Олександр Данилюк припускає, що найближчим часом у Китаєвому, на проспекті Науки та в інших місцях, де будуються об’єкти Московського патріархату, загострюватимуться, оскільки, на його думку, чинна влада не сьогодні не зацікавлена розв’язувати їх із урахування інтересів мешканців.

Церква – один із найбільших забудовників Києва

Про іншу тенденцію розповідає активіст громадського руху «Збережи старий Київ», експерт із питань незаконної забудови у столиці Ігор Луценко. За його словами, часто будівництво церкви у Києві є лише приводом для забудови великої ділянки, як це, наприклад, відбувається на вулиці Уманській.

Спочатку релігійна громада отримує дозвіл на будівництво у зеленій зоні храму – це викликає найменше протестів місцевих мешканців, пояснює Ігор Луценко. Проте після початку храмового будівництва уся ця зелена зона розглядається як територія під забудову, і представники бізнесу легше отримують усі дозволи влади, зауважує експерт.

Правники, які стали на бік місцевих мешканців, підрахували: за останні два місяці УПЦ (МП) отримала в Києві 9 ділянок під забудову – це більше, ніж будь-яка інша релігійна громада за такий період.

А загалом у Києві, за підрахунком видання «Український тиждень», налічується понад 50 місць, де є конфлікти між забудовниками та місцевими жителями. Значна частина цих конфліктів виникла через порушення прав місцевої громади під час будівництва церков УПЦ (Московського патріархату), констатують юристи.

Українці не дозріли до розуміння потреб церкви – вікарій УПЦ (МП)

Масове будівництво церков є закономірним, а справжня причина протестів проти цього – рівень розвитку українського суспільства, зауважує отець Пантелеймон Васильківський, вікарій Київської митрополії.

Ченці у Свято-Троїцькому монастирі вдалися до сили, щоб узяти під контроль будинок, вересень 2009 року (фото: Олександр Калашников)

«Лише віруюча людина може зрозуміти та сприйняти позицію церкви у захисті її інтересів. Ті ж, хто далекі від церкви, захищають свої інтереси та майно силою права, будь-якими методами. Ми звертаємося до держави, щоб цим людям надавали житло та сприяли в реалізації інших прав, проте люди намагаються облаштовувати своє життя там, де має звучати молитва і відбуватися духовні подвиги», – каже чільний представник УПЦ (МП).

Київська влада не створює рівних умов для розвитку всіх релігійних громад, як того вимагає закон, свідчать представники багатьох конфесій.

Зокрема, представник римо-католицької громади столиці отець Віктор Симон розповідає, що католики змогли подати документи на оформлення лише двох земельних ділянок у спальних районах на лівому березі та на Оболоні, але навіть цей процес затягнувся на роки. При цьому, відзначає Віктор Симон, за цей період у нього склалося враження, що хтось постійно чинить опір католицькій громаді.

Московський патріархат підтримують бізнес і влада – б’ютівець

Землю у Києві найчастіше отримують конфесії, пов’язані із великим бізнесом та міською владою, стверджує голова депутатської комісії з питань культури у Київраді б’ютівець Олександр Бригинець.

«Опитування показало, що більшість киян ідеологічно підтримують Київський патріархат, а фізично змушені ходити до Московського. Тому всі церкви в Києві, незалежно від конфесії, наповнені. Московський патріархат розвивається потужніше, тому що чиновники й бізнесмени допомагають передовсім йому. Його підтримує партія влади, і весь бізнес, орієнтований на Росію», – вважає Бригинець.

Депутат наводить підрахунки, за якими у столиці на одне рішення про надання ділянки під забудову Київському патріархатові припадає 3–4 рішення на користь Московського.

На момент завершення підготовки цього матеріалу керівники Голосіївського, Тихвинського та інших монастирів, будівельними майданчиками яких не задоволені місцеві жителі, будь-яких коментарів уникали.

За матеріалами видання "Радіо Свобода"