Комітет світової спадщини занепокоєний станом збереження пам’яток у Львові і вимагає призупинити проекти нового будівництва в історичній частині міста

Днями Україна отримала офіційне рішення 34-ї сесії ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) щодо збереження історичного центру Львова, який внесений до Списку світової спадщини. Серпнева резолюція Організації чи не найбільш жорстка за усі дванадцять років, упродовж яких Львів має статус пам’ятки, що занесена до Списку світової спадщини.

"Комітет збереження світової спадщини висловлює стурбованість із приводу загального стану збереження історичної забудови, зокрема, серйозних змін у міській забудові та значної загрози Видатним Світовим Цінностям, цілісності та автентичності історичних будівель”, – сказано у резолюції сесії.

Окрему увагу експерти ЮНЕСКО приділили планам нового будівницт­ва в історичній частині Львова. Організація вимагає призупинити їх негайно, зокрема, наголошує на проекті будівництва нового конгрес-готелю на Цитаделі та будівництві на Лисенка, 14 (колишній монастир францисканок). Загалом ця вимога Комітету світової спадщини може означати для Львова призупинення близько 10 інвестиційних проектів, що передбачають будів­ництво на території об’єкта, що внесений до Списку, та його буферній зоні, й перегляд усіх рішень, які раніше були ухвалені. Однак, за словами експертів, якщо цього не зробити, Львів, як і Україна загалом, можуть отримати серйозні проблеми на міжнародному рівні. Як мінімум – Львів можуть внести до червоного списку пам’яток, яким загрожує знищення, максимум – місто взагалі викреслять зі Списку світової спадщини.

– Звичайно, процедура виключення така ж складна, як і включення, але це не може бути виправданням і дозволом місту чинити так, як воно чинить, – сказала у коментарі "Пошті” Олена Сердюк, віце-президент ІКОМОС, директор Інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Як зауважив Ганс Каспарі, експерт ІКОМОСУ, у своєму звіті до Комітету всесвітньої спадщини, за останні десять років стан у місті, на жаль, стає все гіршим і гіршим.

"Пошта” пропонує ознайомитися з рішенням сесії ЮНЕСКО, а також із думками чиновників та експертів Львова щодо того, якими мають бути подальші дії міської та державної влади.

Рішення 34-ї сесії ЮНЕСКО базувалось на доповіді спільної місії експертів ЮНЕСКО та ІКОМОС, які відвідали Львів у березні цього року. Тоді до Львова приїхав представник  ІКОМОС доктор Ганс Каспарі та представник ЮНЕСКО доктор Пітер Страссер. "Пошті” вдалось ознайомитись з конфіденційною доповіддю експертів, яку вони подали у Комітет світової спадщини. У документі фахівці наголошують на декількох найбільш "болючих точках” у збереженні архітектурної спадщини Львова. Серед них наступні:

1. Готельний бум. За словами експертів, у центрі міста готелі дедалі більше замінюють житлові будинки. Водночас через руйнування житлових будинків кількість порожніх ділянок у центрі Львова збільшується. "Якщо ця ситуація не зміниться, міський центр, можливо, через якийсь час втратить свою привабливість і  традиційні функції й перетвориться на місце туристичного значення –  без будь-якого місцевого населення”, – зазначено у доповіді місії.

2. Пластикові вікна. Чи не найбільшою проблемою міста, на думку фахівців, є заміна історичних вікон на пластикові. "Найбільшим шоком для нас було те, що понад половина вікон у будинках центральної частини Львова замінена на пластикові. Такого не повинно бути!”, – зазначив у інтерв’ю "Пошті” Ганс Каспарі під час свого візиту до Львова у березні цього року.

Рішення №34 СОМ 7В.104
Комітет збереження світової спадщини,

1. Вивчивши документ WHC-10/34.COM/7B,

2. Переглянувши Рішення №33 СОМ 7В.126, прийняте  на 33-му засіданні Комітету (Севілья, 2009 рік),

3. Бере до уваги результати та рекомендації спільної моніторингової місії Комітету збереження  світової спадщини та  ІКОМОСУ в березні 2010 року та просить державні органи влади врахувати їх;

4. Бере також до уваги роботу держави-члена Комітету  над стратегічним планом розвитку та просить її надати Цент­ру збереження світової спадщини три примірники цього плану та електронну версію;

5. Висловлює стурбованість з приводу загального стану збереження історичної забудови, зокрема, серйозних змін у міській забудові та значної загрози Видатним Світовим Цінностям, цілісності та автентичності історичних будівель;

6. Вимагає від держави негайно вжити усіх необхідних заходів, спрямованих на збереження Видатних Світових Цінностей, цілісності та автентичності будівель, в т.ч. прийняти Принципи реставрації та збереження міської забудови;

7. Вимагає від органів державної та міської влади негайно призупинити усі будівельні проекти, зокрема, проект на Цитаделі та на колишньому монастирі францисканок, які можуть зашкодити збереженню Видатних Світових Цінностей, цілісності та автентичності історичних будівель, а також, згідно з параграфом 172 Практичних рекомендацій, повідомити Центр збереження світової спадщини про будь-які наміри здійснювати чи узаконювати такі проекти;

8. Закликає міжнародну спільноту обговорити та  підтримати збереження й реконструкцію міської забудови;

9. Вимагає від державної влади до 1 лютого 2011 року подати на розгляд Світового Комітету захисту спадщини детальний звіт щодо стану збереження будівель, в т.ч. результати моніторингу та досліджень міської забудови, затверджені Стратегічний план розвитку та Генеральний план міста, звіт щодо використання історичної забудови та пам’яток з метою вивчення ситуації, а в разі відсутності значного прогресу в розв’язанні проблеми – внесення історичної забудови міста до Списку Всесвітньої Спадщини, що перебуває під загрозою, на 35 засіданні Комітету в 2011 році.

34 засідання Комітету
Бразиліа, Бразилія
25 липня – 3 серпня 2010 року
(переклад з англійської  "Пошти")

Коментарі

Андрій Салюк,
віце-президент українського бюро ІКОМОС:

– Рішення сесії ЮНЕСКО відповідає тій ситуації, яка склалась у Львові. Комітет висловив стурбованість щодо загального стану збереження забудови. У перекладі з дипломатичної мови це означає, що ситуація є дуже-дуже поганою і збереження об’єкта культурної спадщини під загрозою. Громадські організації Львова постійно про це говорять, але нас не слухають, мовляв, ви не спеціалісти. Але тепер те саме озвучили спеціалісти. Ми також отримали дуже чітку вимогу щодо зупинки проектів будівництва. Якщо говорити про Цитадель, то питання її забудови не є лише містобудівельним, тому тут має бути прийняте політичне рішення. Щодо інших проектів будівництва, їх треба призупинити і переглянути усі ухвалені рішення. Окрім цього, ЮНЕСКО вимагає надавати всю документацію навіть про будь-які наміри забудови. І це вже не вперше Львів отримує зауваження, що ми не належним чином інформуємо Комітет про нові проекти.

Андрій Вінграновський,
голова Державної служби з питань національної культурної спадщини:

– Львів дуже занедбаний, і тут відверто не дотримуються закону про охорону культурної спадщини. Стосовно території ЮНЕСКО, не думаю, що тут можна казати про розвиток міста. Найближчим часом я перегляну погодження, які надавали мої попередники. Ця територія мусить бути автентично збережена. Її не можна рухати! Я хочу звернути увагу служб міста: передовсім мусить бути дотримання закону, і реакція Києва й Державної служби буде адекватною, якщо далі погодження не будуть здійснюватися. Щодо Цитаделі, – думаю, що ми напрацюємо із керівництвом ЛОДА спільне рішення, і можливий варіант, що там буде меморіал. Місто має розвиватися, але при тому залишитися для нащадків. Збереження історичного середовища Львова для наступних поколінь – головне. Нагадую, історичний ареал – прерогатива Державної служби, обласне й міське управління не мають нічого погоджувати, вони можуть мати думку – не більше.

Юрій Криворучко,
головний архітектор Львова:

– Львів має багатовікову і різнохарактерну за технічним станом архітектурну субстанцію. Роботу з пам’ятками треба проводити системно. У нас дуже багато завдань, на виконання яких немає ресурсів. Місто щороку просить гроші в Києва, однак за останні два роки держава не дала нам ні копійки на збереження архітектурної спадщини. У бюджеті України має бути окремий рядок для Львова. Адже це єдине місто в Україні, яке є під охороною ЮНЕСКО. Водночас, якщо немає державних коштів, місту все одно за щось треба міняти комунікації, розвиватись. Дуже легко казати, що інвестор поганий, але він реально вкладає гроші в місто. Наприклад, інвестор, який хотів будувати готель на Цитаделі, планував укласти 15 млн євро у загальноміські програми розвитку цитаделі. Щодо монастиря францисканок рішення було прогнозованим – це територія пам’ятки національного значення. Роботи, які там велися, тобто розвалення частини муру, абсолютно незаконні. Міська рада нічого не дозволяла. Зараз справою займається прокуратура.
Статус міста, яке охороняється ЮНЕСКО, дуже важливий для залучення туристів. Але водночас сама організація не надає допомоги в порятунку пам’яток. Це справа кожного львів’янина, усієї громади – дбати про пам’ятки, незалежно від ЮНЕСКО. Рішення сесії Комітету треба покласти на стіл Президенту і сказати, що це також і державна справа, не лише міста. Аби Львів одержував на рік кілька сотень мільйонів на археологію, виведення з аварійного стану пам’яток, врешті – їх реставрацію не лише на території під охороною ЮНЕСКО.

Лілія Онищенко,
начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:

– Резолюції Комітету світової спадщини треба виконувати, а не коментувати. Обов’язок зберігати об’єкт світової спадщини має виконувати держава, яка підписала Конвенцію, і всі рекомендації скеровані передусім до України. Крім зауважень, відзначені також позитивні зміни. Про них неохоче пишуть журналісти, а Комітет відзначив роботу зі створення плану стратегічного управління об’єктом та розробку Генерального плану. Відзначено також заходи, які проводить міська влада спільно з німецьким Бюро технічної співпраці. Важливим є пункт 8, яким резолюція закликає міжнародне співтовариство підтримати заходи щодо консервації та відтворення міської структури.
Однак зазначено, що реставраційні роботи ведуться повільними темпами. Це питання пов’язане з фінансуванням, яке недостатнє для такого об’єкта, яким є Львів. Протягом останніх двох років Львів не отримав коштів з державного бюджету на реставраційні роботи в місті.
Щодо пункту 7 резолюції, у якому йдеться про нове будівництво, ми повідомили Комітет світової спадщини про всі ідеї нового будівництва, і наш обов’язок – надавати таку інформацію завчасу, коли ці ідеї ще на стадії обговорення. Тепер ми обговорили ці питання з експертами, які були у Львові, й повинні виконати рекомендації Комітету. На виконання резолюцій Комітету міська рада планує створити експертну раду ЮНЕСКО. Такі дорадчі органи працюють у деяких містах Німеччини, які мають унікальну світову цінність. Це дасть можливість оперативно отримувати незалежну експертизу всіх важливих архітектурних перетворень.

Василь Куйбіда,
екс-міський голова Львова двох каденцій (1994 – 2002 рр.):

– Міська влада Львова не повинна допускати такого. Доки центральна частина міста не була у Списку світової спадщини, ми могли діяти на свій розсуд, без погоджень із міжнародними інституціями. Тепер маємо дослухатись до їхніх експертів. Я гордий, що мені вдалося добитись того, що Львів потрапив до Списку. Тепер нам треба цим дорожити і використати для отримання коштів від міжнародних інституцій.
Перед тим, як ухвалювати рішення про будь-які зміни на об’єкті культурної спадщини, потрібно залучати до обговорення міжнародних експертів і прислухатись до їхньої думки. На жаль, цього у Львові не робиться. Рішення базуються на аргументах підприємців, тому ми маємо зараз клопіт. І основне питання, як вийти з цієї ситуації. На мою думку, треба скликати наших фахівців і експертів з-за кордону і обговорювати все у відкритому діалозі. Я впевнений, що завжди можна вплинути на ситуацію. Якщо підприємці, які планують будівництво, є патріотами Львова і дорожать спільним надбанням, вони повинні намагатись знайти вихід із ситуації.

Микола Гайда,
завідувач відділу досліджень пам’яток західного регіону Інституту пам’ятко-охоронних досліджень:

– Безумовно, зараз треба зупиняти проекти нового будівництва. Йдеться про готель на вулиці Федорова, про конгрес-готель на Цитаделі та про інші проекти в центральній частині Львова. Якщо ми цього не зробимо, зіпсуємо репутацію і собі, й Україні. Ба більше, Львів може потрапити у так званий червоний список ЮНЕСКО, куди вносять об’єкти, які є під загрозою знищення. Коли об’єкт туди потрапляє, держава має неприємності на міжнародному рівні. Серйозно страждає її імідж, адже вона не здатна зберегти свою культурну спадщину і виконати обов’язки, які взяла на себе.
Передусім зараз має реагувати місто. Але якщо місто не здатне цього зрозуміти, має втрутитися держава. При цьому, очевидно, що не всі проекти треба зупиняти, а лише ті, що несуть загрозу. Наприклад, якщо після стількох перипетій проект на розі Краківської і Вірменської ввійшов у правильне русло, і ми бачимо відповідальність інвестора, навіщо його зупиняти? Водночас на Федорова цинічно і брутально все знищують. Тому цей проект треба зупинити.

Василь Івановський,
начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА:

– У Львові потрібно навести лад у будівництві нових об’єктів. Треба чітко дотримуватись усіх норм законодавства: спершу треба розробити проектну документацію, погодити її у всіх інстанціях, провести громадське обговорення. Лише тоді можна приймати рішення про будівництво. Окрім цього, перед будь-яким будівництвом у зоні ЮНЕСКО потрібно проводити археологічні дослідження. Загалом ми підтримуємо рішення сесії ЮНЕСКО. Але певні об’єкти, будівництво яких уже почалось і які є в програмі підготовки до Євро-2012, треба завершити, незважаючи на те, що воно провадилось із певними порушеннями. А далі можна говорити про те, щоб, наприклад, з першого січня 2011 року ввести у Львові мораторій на нове будівництво у зоні ЮНЕСКО.

За матеріалами видання Lvivpost