 Дніпропетровськ – Дніпропетровська область посідає перше місце в
Україні за кількістю виявлених пам’яток археології, культури та історії.
У краї тільки об’єктів національного значення більше двох десятків, а
курганів, що ввійшли до переліку археологічних пам’яток, – більше семи
тисяч. Лише до половини з них дійшла нога науковця. Частину ж скіфських
курганів край безповоротно втратив: і через бездумну сільгоспдіяльність,
і через «чорних археологів».
Придніпров’я називають своєрідним археологічним заповідником України: тут виявлено тисячі курганів та могильників. Скільки
їх точно є хоча б в одному з районів невідомо: археологи натикаються на
все нові й нові. Водночас степові велетні знищує безгосподарська рука.
Останній кричущий випадок – в одному з сільських районів. За даними
міжрайонної природоохоронної прокуратури, фермер свідомо розорав під
посіви кілька історичних поховань, давно виведених з фонду
сільгоспугідь. Загалом під цьогорічний врожай в області, за інформацією
правоохоронців, знищили 33 кургани. Кургани – це найчастіше могильні насипи, якими давні скіфи й інші
народи на території нинішньої України увічнювали пам’ять покійного. З IV
століття до н. е. скіфи почали зводити кургани, які досягали у висоту
більше 20 м. У глибоких і складних за конструкцією спорудах ховали царів
та їхніх дружинників. Дослідження курганів розпочалося у середині XIX
ст. із розкопок скіфського кургану Чортомлик. Там знайшли велику
кількість предметів побуту та прикрас з високохудожніми рельєфами. З
усіх відомих археологам в Україні курганів за останні 2–3 десятиліття
розорано приблизно половину. Порозорювали «степові піраміди» чи не в усіх районах
Дніпропетровщини: і за радянських часів під гаслом «Дайош ріллю!», і за
часів незалежності. Археологічний спадок тільки одного села
Синельниківського району за один рік поменшав на п’ять курганів,
розказує голова Шевченківської сільради Володимир Цьось.
«Легше, мабуть, сказати скільки у нас ще нерозораних курганів. Чотири. Всі інші – в обробітку», – каже сільський голова.
Збитки, завдані державі, через руйнування одного кургану оцінюють в
сотні тисяч гривень. Отож під колесами тракторів вже загинули мільйонні
скарби. Історики і археологи бояться зняття мораторію на продаж
сільгоспземель: кургани, кажуть, тоді розпродаються разом з угіддями.
Поки ж створюють реєстр пам’яток археології і переконують місцеву
владу брати кургани під опіку. Говорить директора Дніпропетровського
обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.
«Визначення балансоутримувача допоможе уберегти кургани від
розорювання: конкретний власник їх захистить», – сподівається Лідія
Голубчик.
Поки науковці доїдуть…
Скільки ще таємниць і цінних знахідок приховують степові піраміди
краю? В останні десятиліття археологи відшукали в наддніпрянських
курганах сотні артефактів. Територія сучасної Нікопольщини, барвисто
описана Геродотом як земля Геррос, – кладовище скіфських царів. Саме
тут, поблизу села Покровське, знайшли дуже цінну золоту скіфську
пектораль, розказує директор сільського краєзнавчого музею Лариса
Гладкочук. Біля села – ще кілька недосліджених курганів. Науковці поки
не доїхали, а «чорні археологи» – вже. «Є ще недосліджені кургани, ми не знаємо, чи козацькі, чи може, й
скіфської доби. Були у нас «чорні» археологи, але люди нагнали – щоб не
розорювали», – каже сільська музейниця.
За долю курганів Придніпров’я хвилюються не тільки історики, а й
екологи. Земляні насипи посеред розораних степів стали прихистком
рідкісних рослин. За матеріалами видання "Радіо Свобода"
| 
