На веб-сайті чесних новин "Все" www.vse.rv.ua 22.09.2014 о 12 год. 48 хв.  поширено новину про смерть судді господарського суду Володимира Корсуна, а саме такого змісту: "Помер суддя господарського суду Рівненської області Володимир Корсун. За неофіційною інформацією, чоловік помер вдома від інсульту.   Колектив Рівненського апеляційного господарського суду глибоко сумує з приводу передчасної смерті судді господарського суду Рівненської області Корсуна Володимира Ярославовича.

- Відкрита душа, щирість та доброта Володимира Ярославовича назавжди збережеться в пам’яті всіх, хто його знав. Вічна пам’ять, - написано на сайті суду.

Батько Володимира Корсуна працює заступником директора з навчально-методичної роботи аграрного коледжу."  Зазначимо, що учасники правозахисної групи "Fingert & Law Corporation" Рівненської націонал-анархістської республіки давно перебувають у вкрай ворожих стосунках з сім'єю Корсунів, зокрема з батьком покійного судді Корсуном Ярославом Петровичем, хоча з покійним суддею не перетиналися. Перебуваючи на посаді директора Рівненського державного аграрного коледжу Ярослав Петрович зарекомендував себе вкрай авторитарною особою яка зневажає людей. Загалом, Ярослав Петрович використовував своє службове становище виключно для свого особистого збагачення, й калічив долі людей які мали сміливість з ним не погоджуватись. В коледжі Ярослав Петрович створив корупційну систему в якій цінувались сила та зв'язки. Як відомо, в коледжі читають лекції судді, прокурори та інші пов'язані з владою особи, а також навчаються їхні діти. Безумовно, читаються лекції в більшості формально, оскільки не завжди високопоставленим особам вистачає часу читати лекції, й це за них роблять звичайні викладачі коледжу, чорноробочі. Свого часу, у коледжі працювала філія Львівського національного університету ім. І.Франка з можливістю переведення студентів після закінчення коледжу на 3-й курс університету. У зв'язку з виявленими зловживаннями філію університету в коледжі закрили, однак син Ярослава Петровича Володимир ще встиг скористуватись такою можливістю вступу до університету, хоча на заняттях у коледжі його ніхто ніколи не бачив. У Львівському національному університеті ім.І.Франка Володимир Корсун навчався разом з сином відомого у м.Рівне адвоката-хабарника В.Цуняка, й був разом з ним виключений з університету у зв'язку із заборгованостями. Володимир Корсун поновився на навчання до Острозької академії з якої знову перевівся до Львівського національного університету ім. І.Франка.  Використовуючи своє службове становище та широкі зв'язки у суддівському корпусі Ярослав Петрович спрямував сина у суддівську професію. Отримуючи офіційно у коледжі невелику заробітну плату Ярослав Петрович збудував розкішний особняк за адресою вул. Боженова, 48, який йому допомогли збудувати студенти аграрного коледжу під керівництвом завідувача будівельним відділенням Заремби В.П.,й мав можливість матеріально та фінансово підтримувати свого сина, придбав йому розкішне авто та трьохкімнатну квартиру. Тобто, Володимир був звичайним мажором, який любить розкіш та розваги, й життя його було легким та безтурботним. З огляду на вищенаведене, шлях Володимира у суддівство був досить не простим. На сайті чесних новин "Все" 22.09.2014 відбулась дискусія учасників правозахисної групи "Fingert & Law Corporation" з колегами Володимира, а саме суддями судової гілки влади України. І хоча адміністратори сайту чесних новин "Все" 23.09.2014 знищили дискусію, а 25.09.2014 взагалі відключили можливість коментування, необхідно звернути увагу на лексику яку використовують колеги, друзі та знайомі покійного судді відносно учасників правозахисної групи, а саме: "а ти отримаєш у рот великого волосатого хуя, який  будеш довго смоктати!", "таких покидьків та козлів необхідно нагинати..", "уйобище, мудак, ублюдок, урод, психопат..", "здохніть всі в АТО щоб не смерділо", "сиди і дрочи, ще не довго тобі залишилось" і т.ін. Очевидно, що судді почуваються себе досить вільно у висловлюваннях, й революція гідності жодного впливу на них не справила. Відтак, на нашу думку, люстрацію необхідно починати саме з суддівського корпусу. Питання навіть не у використанні ненормативної лексики та сексуальної заклопотаності, що складно поєднується з суддівською етикою, а у суб'єктивності, пристрасності та емоційності. Такі люди не можуть здійснювати правосуддя, оскільки так реагувати може лише примітивне бидло. В Україні щодня гине багато гідних людей, в тому числі і геройською смертю, але їх ніхто не піарить. Безумовно, у людському вимірі втрата єдиного сина для батьків то величезна трагедія. Водночас, піарити природну смерть рядового судді у засобах масової інформації може лише примітивне бидло та продажні ЗМІ.

           Рівненська націонал-анархістська республіка