Перетворити державу на основного гравця ринку земель сільгосппризначення та надати першочергове право українцям взяти участь у цьому ринку має намір Держземагентство.

- Не можна допустити, щоб зі зняттям мораторію на купівлю-продаж землі сільгосппризначення її скупили за безцінь іноземці, - зазначив заступник голови Держземагентства Микола Калюжний. - Саме тому у доопрацьованому законопроекті "Про ринок земель", розробленому Держземагентством і Мінагропродом, передбачено, що власниками землі сільгосппризначення в Україні можуть бути лише її громадяни, а також держава в особі спеціальної установи з управління землями сільгосппризначення державної власності. При цьому в доопрацьованому документі права власності на землю позбавили не лише іноземців, а й юросіб.

- Розуміємо, що це не дуже добре для економіки, але ми пішли на цей крок, бо часто за юрособами стоять іноземні чи офшорні компанії, - наголосив він, не виключивши, що в процесі роботи закон удосконалюватимуть і в нього вноситимуть зміни.

За словами М. Калюжного, аналогічні державні установи з управління землею сільгосппризначення діють у Німеччині, Угорщині та Польщі. Вони працюють на ринку землі як повноцінні гравці, від імені держави скуповують землю у людей, здають її в оренду, продають тощо, розповів чиновник. У розпорядженні держави, за його даними, вже є близько 3 млн га. Ще 2 млн га розробники закону планують додати за рахунок землі, по якій з різних причин не витребувані паї. Приміром, люди роками не оформляють спадщину та нові документи на землю, або отримали сертифікати, а паї так і не оформили тощо, пояснив він.

Уникнути скуповування земель сільгосппризначення фінансово-промисловими групами розробники вирішили шляхом обмеження загального обсягу землі, яку може придбати громадянин України. При цьому будуть враховані особливості кожної з шести агрокліматичних зон, за якими й встановлять свого роду ліміти на землю.

- Приміром, на сході і півдні - це 2-3 га орних земель, а на Поліссі сотні га, - зауважив посадовець. - Наразі над розробкою цього механізму працює Українська аграрна академія наук.

Не допустити спекуляцій на цьому ринку планують за рахунок введення підвищених ставок державного мита при перепродажу земельних ділянок сільгосппризначення протягом 5 років з дня укладання договору.

- Приміром, якщо людина купила 100 га і через три місяці захоче їх перепродати за завищеними цінами, ми одразу встановлюємо мито у розмірі 100% від нормативної грошової оцінки земель (у середньому це 10-12 тис. грн за 1 га -Авт.), на другий рік - 90%, на третій 70%, четвертий - 60%, - зазначив М. Калюжний.

"Процес збільшення нормативної грошової оцінки землі вже почався. Вона буде десь удвічі більшою, ніж на сьогодні ... До кінця цього року це завдання буде виконано", - повідомив він.

Ще однією новацією стануть правила обігу земель сільгосппризначення і проведення земельних торгів - аукціонів та конкурсів, виписані у законопроекті "Про ринок земель". До речі, за оцінками фахівців, через відсутність торгів держава щороку втрачає щонайменше 3 млрд грн. За оцінкою М. Калюжного, щойно ринок запрацює, на продаж у перший рік буде виставлено близько 1 млн паїв.ринок запрацював, треба прийняти закони "Про ринок земель", "Про державний земельний кадастр", "Про зонування земель сільгосппризначення", "Про консолідацію земель сільгосппризначення", інші нормативні акти, а також завершити інвентаризацію земель тощо. Тож до запровадження ринку земель сільгосппризначення ми будемо готові лише за 1,5 року, підсумував він.

За словами чиновника, поки ринок земель сільгосппризначення чекає запуску, набуває розвитку ринок несільськогосподарських земель. Так, за даними Держземагентства, лише за минулий рік в Україні продано 4976 земельних ділянок і прав оренди на них загальною площею 9539,74 га на близько 1,59 млрд грн.

За матеріалами видання "Урядовий кур'єр"