Чернігівські науковці стурбовані руйнуванням старих дерев’яних будинків з унікальним різьбленням. Деякі з них були побудовані у XVIII-XIX століттях. З кожним роком таких будиночків стає все менше.
Частину зносять, бо потрібна площа під нові забудови, інші власники обшивають пластиком, знищуючи тим самим цілу епоху української архітектури Поліського краю. Вчені ентузіасти самотужки намагаються хоча б частково зберегти цей культурний пласт для нащадків - зрізають та зберігають цілі частини будинків. Це здебільшого дерев’яне різьблення з вікон та дверей.
Різьблення у підземеллі
Створити в Чернігові щось на кшталт музею під відкритим небом, як у Пирогово в Києві, мріють співробітники національного архітектурно-історичний заповідника «Чернігів Стародавній».
Науковці кажуть, що мають для цього і бажання, і матеріал, якого «вистачить на цілу вулицю».
А поки намагаються врятувати хоча б частину історії міста. З будинків, які планують зносити, зрізають дерев’яне різьблення з вікон та дверей, іноді разом з підвіконнями. Зберігають зрізані фрагменти у підвальних приміщеннях Чернігівського Колегіуму.
Учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» Сергій Черняков розповідає як працюють науковці:
"Здебільшого це роблять працівники заповідника. Коли ми вже знаємо, що будинок будуть зносити, то ми наперед знімаємо, акуратно виймаємо цвяхи … Бо, звичайно, все це різьблення, всі ці дошки - просочені смолою, здебільшого це з сосни. І дуже важко знімати. До того ж і цвяхи дуже міцні. Тобто намагаємося потихеньку зняти все це дерев’яне різьблення. А потім, звичайно, перевозимо його в заповідник, очищаємо його від усілякого бруду, від шашелів і жуків. Якщо потрібно, то й різними препаратами обробляємо і все це знаходиться зараз у нас”.
Дерев’яне різьблення, яке колись прикрашало вікна та двері будинків, тепер чекає найкращих часів у підземеллі. Приміщення, де можна було б виставити унікальну експозицію, немає.
Співробітники музею власними силами намагаються створити якомога більш комфортні умови зберігання унікальних експонатів.
Головний зберігач фондів заповідника "Чернігів Стародавній” Ольга Травкіна: "Звичайно, умови зберігання у нас не ідеальні. Вони зберігаються у нас в підвальній частині. Більшість з них пофарбовані, вони у задовільному стані. Але треба приміщення, щоб створити повноцінну експозицію. Мені здається це буде унікальна експозиція, бо в Україні більше немає такої збірки, як у нас”.
Не так давно співробітники заповідника зробили спеціальні сітки для того, щоб фрагменти дерев’яного різьблення могли дихати. Але це вже, кажуть, приємні клопоти. Набагато складніше всі ці фрагменти зняти з будинку. Говорить зберігач колекції домового різьблення Олена Степанова.
«На жаль, це різьблення воно руйнувалося і під час руйнації самих будинків, тому, щоб вони незруйнованими потрапили до нашої колекції - це дуже велика рідкість».
Розуміння цінності різьблення «немає»
Середній розмір зрізаних з будинків фрагментів десь близько метра. А найбільший експонат, який вдалося зберегти, має загальну площу чотири метри. Це підкарнизне різьблення.
На сьогодні Чернігівські науковці-ентузіасти не мають не тільки приміщення для своєї унікальної виставки, але й розуміння з боку місцевих жителів та колег.
Ольга Травкіна: "Поки що у мешканців міста, і не тільки у пересічних, а й у архітекторів - вони не розуміють про оцю велику цінність. І шкода, що коли ми дійдемо до цього розуміння - воно буде все знищено”.
Втім, не всі налаштовані так песимістично.
Сергій Черняков, наприклад, вірить у відродження різьбярства на Чернігівщині. Він розповідає: нещодавно в заповіднику пройшла виставка дитячих робіт з різьблення. Діти показали, що вже багато чого вміють, Але ще більшим було їх бажання навчитися унікальній техніці чернігівських різьбярів. Олена
