Нинішня влада, до болю, нагадує мародерську навалу комунарів 1939-го у Галичину, коли Сталін і Гітлер ділили Європу, аналогічно нищачи заповідники та усі надбання нації. Такого нахабства собі не дозволяла інша кривава напасть – фашистська окупація… Попри усі свої злочини, фашисти відновили заповідник у Чорногорі, зліквідований совєтами… Це лише увертюра до опери під назвою "Знищити заповідник "Розточчя”. Місяць тому – 1 листопада 2010 року – міністр освіти і науки України Дмитро Табачник підписав указ №1032 про "Реорґанізацію Природного заповідника "Розточчя” при Національному лісотехнічному університеті України”. Фактично, одним бездумним розчерком пера міністр перекреслив більш, ніж чверть столітню історію охорони природи на Головному європейському вододілі. Саме так, Розточанська височина, будучи західним продовженням Волино-Поділля, розмежовує басейни Балтійського і Чорного морів.

Сучасна українська історія немає прецедентів з ліквідації заповідників, і ось – практичне знищення природоохоронної території із найвищим ступенем заповідності! Більше того, заповідник "Розточчя” є ключовою територією у міжнародному двосторонньому україно-польському проекті ЮНЕСКО однойменного біосферного резервату "Розточчя”, загальна площа якого становить 150 тисяч гектарів. До цього резервату увійшли заповідні території на всій протяжності Розточанської височини. Зі сторони України – це, власне, заповідник "Розточчя”, Яворівський національний парк, реґіональний ландшафтний парк "Равське розточчя”, 8 заказників та 4 заповідні урочища загальною площею 74,8 тисяч гектарів. Тоді як з польського боку до біосферного резервату входять Розточанський парк народовий, 4 краєобразні парки і 18 резерватів.

Ліквідація заповідника "Розточчя” загрожує Україні міжнародним скандалом і падінню авторитету країни, адже наша багатостраждальна держава взяла на себе зобов’язання із розбудови екологічної мережі, яку уже "успішно” провалила, а тепер рухається у зворотному напрямку – ліквідовує природоохоронні об’єкти. У цьому році – це уже не перша спроба влади. Спершу зазіхалось на національні парки "Білобережжя Святослава” і "Бузький Ґард”, які вдалось відстояти громадськості, потім Янукович таки ліквідував Сіверсько-Донецький національний парк, а депутати-реґіонали, в той же час, хотіли дозволити полювання у біосферних заповідниках, а тепер і заповідник "Розточчя”.

Біда в тому, що заповідник "Розточчя” знаходиться у віданні Міністерства освіти і науки України, а його очільник Дмитро Табачник вирішив "навести лад” у структурі Національного лісотехнічного університету України і ліквідувати заповідник – юридичну особу. Дарма, що його указ грубо порушує Закон України "Про природно-заповідний фонд України” – статті 12, 51, 52, 53, 54, адже ліквідація чи реорґанізація природоохоронного об’єкту відбувається за погодженням із профільним Міністерством охорони навколишнього природного середовища і указом президента, а не рішенням окремо взятого міністра…

Хоча, що таке закон, якщо є політична доцільність?..

За матеріалами видання            pryroda.in.ua