Я не вірив власним очам. За одним столом перед Щедрим Вечором разом зібралися всі парламентарі зі Львівщини: Михайло Косів, Степан Давимука, Олекса Гудима, Андрій Шкіль, Володимир В'язівський, Андрій Парубій, Тарас Стецьків.
Ще троє – Степан Курпіль, Ігор Гринів та Ярослав Кендзьор – не змогли під'їхати, але душею були зі своїми колегами.
Вони не сперечались, не ділили електорат. Як старі друзі говорили, що ми знову разом. Знову готові до спільної праці та боротьби на благо України.
Для початку залізли у свої депутатські гаманці й скинулися по п'ять тисяч на добудову пам'ятника Степанові Бандері у Львові.
П'ятий рік духовному лідерові нації, яким у Галичині вважають Степана Бандеру, не можуть добудувати пам'ятник на Привокзальній площі. Скидалися депутати кількох рад, ходили із шапкою по колу... Але трохи більше двох мільйонів ще не вистачає.
Львівські депутати Верховної Ради після київських баталій приїхали в рідне місто одухотвореними й щасливими, як у роки буремної молодості, коли з В'ячеславом Чорноволом громили стару тоталітарну систему. Навіть дідусі-пенсіонери виглядали молодо й упевнено, демонструючи всім, що акумулятори ще не сіли.
Після того як депутати потрясли свої гаманці, взялися за організацію Дня Злуки у Львові. Домовились створити живий ланцюг від пам'ятника Бандері до Шевченка.
Усе як у старі добрі часи. Коли всі були разом. Коли на всіх був один спільний ворог – тоталітаризм.
Як не дивно, усіх галичан об'єднав Віктор Федорович Янукович, знявши із президентського сайту інформацію про присвоєння Бандері звання Героя України.
Галичани нарешті прозріли, що відступати вже нікуди. Наступ на українство йде по всіх фронтах.
Нові кроки влади, говорили Михайло Косів та Степан Давимука, просякнуті насильством та наступом на все українське. Гідною відповіддю стане добудова протягом півроку пам'ятника Бандері. Далі – більше, творення позапартійного руху опору для боротьби з новим режимом.
Віктор Федорович обіцяв перед виборами об'єднати галичан – і слова дотримав. Тільки знову щось переплутав.
Донецький губернатор Анатолій Близнюк, після відвідин Західної України, радив Януковичу об'єднати українців економічними методами. Натомість команду президента понесло на старі радянські ідеологічні штампи: Бандера, Шухевич, Збруч, дивізія "Галичина"... Ось що найактивніше обговорюють яструби та кролики Януковича перед черговим витком цін. І не на жарт розлютили спокійних та смирних галичан.
Нарешті вони прозріли, що навколо твориться.
З телеекранів звучать ледь не матюки. Знову сварки. Гімном нової влади стає "Мурка" у виконанні прокурора. Міністри українського уряду забувають мову держави, яку вони представляють. Україну не об'єднують, а навпаки, роз'єднують.
Тепер галичани точно об'єднаються.
І пам'ятник Бандері добудують – саме завдяки Януковичу.
І молодим звільнять крісла в парламенті, бо боротьба обіцяє бути довгою, як заявив Олекса Гудима, і пенсіонери можуть не дожити до перемоги: "В'ячеслав Чорновіл та Левко Лук'яненко отримували перші терміни, коли їм ще не було 30-ти років".
І кишені місцевим мільйонерам трохи потрясуть на неньку Україну, бо зажиріли так, що ледве виповзають зі своїх "танків", і все ховають в офшорах: 60 відсотків економіки Львівщини в тіні.
Тому можна щиро подякувати Вікторові Федоровичу, що той вніс потужний енергетичний струмінь у життя Галичини. Жити, справді, стає веселіше.
Тільки не варто забувати, як свого часу розлютили шестидесятників.
І чим усе закінчилося.
За матеріалами видання "Українська правда"