У Списку світової спадщини ЮНЕСКО нині перебувають Києво-Печерська Лавра, Свята Софія Київська (під одним номером) і старий центр Львова. Серед кандидатів – історико-культурний центр Чернівців, українсько-польський біосферний об’єкт «Карпатський заповідник» та дві київські церкви – Андріївська і Кирилівська.

«Ніякого включення Андріївської та Кирилівської церкви до Списку не буде – не тому, що ці об’єкти цього не варті, а тому, що наша влада не продемонструвала готовності охороняти пам’ятки. Підходи у певної категорії людей – на жаль, це переважно чиновники і забудовники – це повне нерозуміння того, як треба діяти. І у підсумку інтереси цієї групи людей важливіші, ніж охорона пам’яток!» – зазначив Бригинець.

Національна комісія у справах ЮНЕСКО та Державна служба України з охорони пам’яток історії та культури закликає владу не допустити подальшого руйнування київських святинь, виконати рекомендації ЮНЕСКО та Ради Європи. Серед цих рекомендацій – заборона на будівництво у безпосередній близькості до цих об’єктів, розширення охоронної зони довкола них, тощо. Щоправда, на забудовників не впливають ані звернення європейських експертів, ані ухвалення Верховною Радою відповідних законів та розпорядження керівників Києва, каже голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.

А за словами одного з керівників Держслужби з пам’ятко-охоронної діяльності, архітектора Віктора Вечерського, українські історико-культурні та природні пам’ятки – жертви тотальної корупції.

«Ситуація з буферними (захисними) зонами довкола Софії складна. Підготовлений проект розпорядження Київської міської держадміністрації про заборону будівництва там нових будівель і споруд у межах усієї буферної зони довкола Софії Київської. Потім, навіть якщо це розпорядження буде підписане, хто сказав, що воно буде неухильно виконуватись? Ми вже маємо відповідний досвід, є маса гарних розпоряджень по місту Києву, які систематично не виконуються», – наголошує Вечерський.

Як змусити забудовників, чиновників, політиків виконувати закони? На це запитання відповіді не знають ані європейські експерти, ані українські науковці та громади. Тож ЮНЕСКО, відповідно, так і залишить у списку кандидатів ті унікальні об’єкти, які заслуговують називатися світовою спадщиною в очах закордонних фахівців, але можуть бути знищені руками українців, зауважують Віктор Вечерський та Сергій Кролевець.