За махінації із землею необхідно посилити відповідальність – аж до призупинення прав на землю Нецільове використання, незаконне відчуження земельних ділянок, гідронамиви – найхарактерніші порушення законодавства, яких допускаються громадяни у сфері користування земельними ресурсами, – наголосив директор Департаменту земель сільськогосподарського та іншого призначення, охорони та моніторингу земель Держкомзему Сергій Черноштан під час недавньої тематичної зустрічі з представниками засобів масової інформації. Тому, щоб уникнути відповідальності перед контролюючими та правоохоронними органами, землекористувачі та власники земельних ділянок згідно із Земельним кодексом України мають забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Нецільове використання землі, підкреслив Сергій Черноштан, є не тільки нераціональне, але й незаконне. Про це свідчать численні факти, виявлені Держземінспекцією під час перевірки в Рівненській, Черкаській, Запорізькій областях, в ході яких порушників земельного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням - це одна з підстав припинення права користування земельною ділянкою. При цьому, зауважив він, таке примусове припинення здійснюється відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України. Невиконання цих вимог є одним з порушень земельного законодавства, через що настає адміністративна відповідальність (ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення) – накладення штрафу на громадян від 5 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів для посадових осіб. Щоб уникнути такого покарання землевласники і землекористувачі зобов'язані використовувати закріплену за ними земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Щодо питання незаконного відчуження земельної ділянки, директор Департаменту зауважив, що такі дії зумовлені недодержанням вимог земельного законодавства у процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі, в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Водночас він роз'яснив, що відчуження земельної ділянки якраз і передбачає передачу права на земельну ділянку її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді або державі і може бути як платним (купівля-продаж, міна), так і безоплатним (дарування, спадщина тощо). Крім того, зазначив він, для врегулювання порушеного питання прийнято Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», в якому визначено правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок. Найбільше таких порушень виявлено у Вінницькій, Закарпатській та Київській областях. Особливо гострою проблемою у земельних відносинах є гідронамиви – одне з найнебезпечніших для природи і суспільства порушень. Вони вкрай негативно впливають на навколишнє природне середовище, деформують рельєф поверхні, знищують біологічну флору та родючий шар ґрунту – підкреслив Сергій Черноштан. У більшості випадків намиту ділянку розглядають не як земельну ділянку, а як гідротехнічну споруду – греблю або дамбу. Але у вітчизняному законодавстві відсутнє чітке визначення, що таке гідротехнічна споруда. Проблема виникає через те, що у ст. 61 Земельного кодексу прямо зазначено, що на прибережній захисній смузі заборонено будівництво будь-яких споруд, у т.ч. баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок автомобілів. Однак при цьому зроблено виняток: «крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд». Тобто, якщо будують гідротехнічну споруду і намивають собі півострів, це обмеження не діє. І такі споруди - не рідкість: вони є на київських Осокорках та Кончі-Заспі, в селищі Козин, містах Миколаєві та Маріуполі. Через те й знаходять вихід - після здійснення намиву проводять інвентаризацію земель, беруть на облік нові землі відповідно до рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а потім земельні ділянки виділяють під будівництво з урахуванням існуючих обмежень. Тут головне обмеження стосується використання земель у прибережних захисних смугах. Очевидним є те, що більша частина будь-якого намиву потрапляє у прибережну смугу, де діє заборона на будівництво. І якщо подивитися на узбережжя Одеси, Криму, на береги Дніпра у Києві та області, – додає Сергій Черноштан, - складається враження, що скрізь суцільне порушення законодавства. Та це не зовсім так. У ст. 60 Земельного кодексу України зазначено, що «вздовж водойм виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги». Тобто прибережні смуги не виникають самі по собі - їх встановлюють відповідним рішенням. Як засвідчує практика, такі рішення є далеко не завжди, і нерідко чиновники не можуть послатися на необхідний документ. Зокрема, керівник Департаменту визнає, що є складність визначення такої смуги на місцевості. Це мають робити органи Держводгоспу. Часто через недостатність коштів, а то й просто з небажання такі роботи не проводяться. Це дає підстави органам місцевого самоврядування при прийнятті рішень зневажати такими захисними смугами і робити вигляд, що їх не існує. Щодо критеріїв захисних смуг, то вони такі: для малих річок, струмків і струмочків, а також ставків площею не менше 3 га – довжина берегової зони повинна бути не менше 25 метрів, для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставів площею більше 3 га – 50 метрів, для великих рік, водосховищ на них і озер – 100 метрів. На жаль, сьогодні існує велика кількість побудованих котеджів, забудовники яких не враховують вимоги законодавства. Як виправити ситуацію? На думку керівника Департаменту Держкомзему, хоча в Україні вже запроваджено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття землі, потрібно посилити в кілька раз карні санкції й за інші махінації з землею. Аж до порушення питання про призупинення прав на землю. Зокрема, зазначив Сергій Черноштан, прийнято Закон України в першому читанні «Про внесення змін до деяких Кодексів України щодо встановлення відповідальності за штучне утворення земельних ділянок без відповідної дозвільної документації». У ньому пропонується внести зміни до ст. 53 Кодексу України про адміністративні порушення щодо недотримання природоохоронного режиму. Відтак за намив, засипку чи іншим чином штучне утворення земельної ділянки без оформленої необхідної проектної документації наступатиме адміністративна відповідальність, Також пропонується ввести нову ст. 31 прим, до Кримінального кодексу – за самовільне штучне утворення і встановити покарання – штраф від 1 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян або позбавлення волі від 1 до З років. Не обходиться без порушень і в питанні охорони земель, які також у полі зору Департаменту. Заведені кримінальні справи щодо керівників у Полтавській, Чернігівській, Київській областях, які допустили розпаювання саме на землях історико-культурного призначення, що перебувають під охороною держави. Щоб навести лад, з 1 липня цього року набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо родючості ґрунтів». Ті громадяни або сільгоспвиробники, які мають у своєму користуванні більше 100 га без наявності проектів землеустрою, будуть притягуватися до адміністративної відповідальності.

 

За матеріалами прес-служби Держкомзему