|
 На території новоствореного національного природного
парку «Чарівна гавань» виявлена незаконна забудова.
На території Чорноморського району Автономної республіки Крим донедавна
існувало декілька об’єктів ПЗФ: ландшафтний заказник «Джангульський», що
включав 100 га надзвичайно мальовничого та багатого на рідкісні види
Джангульского зсувного узбережжя півострова Тарханкут (1980 р.
створення), гідрологічна пам’ятка природи «Аквальний комплекс біля
Джангульського зсувного узбережжя» площею 180 га (1972 р. створення),
гідрологічна пам’ятка природи «Прибережний аквальний комплекс біля мису
Атлеш», площею 180 га (1972), заповідні урочища «Атлеш» площею 10 га
(1980) та «Балка Великий Кастель» площею 20 га (1980).
Указом Президента № 1037/20091 на основі цих природно-заповідних
територій створено єдиний національний природний парк «Чарівна гавань»
(Тарханкутський), площею 10900 га, у тому числі 6150 га з вилученням.
Зважаючи на збереження на Тарханкутському півострові величезних
масивів справжніх типчаково-ковилових степів, цей національний парк від
моменту свого створення потребує розширення. Натомість внаслідок
байдужості місцевої влади та контролюючих органів автономії справа
розбудови діяльності національного парку «Чарівна гавань» від моменту
виходу указу зовсім не просунулася.
Заповідні узбережжя стали ареною не тільки варварської за своїм
впливом на довкілля рекреації, але й неприхованого будівництва.
Вражаючим є факт будівництва в серці новоствореного національного парку –
в заповідному урочищі «Атлеш» цілісного майнового комплексу для надання
розгалуженої системи туристичних послуг та стаціонарної рекреації
«Притулок рибака» (контактний телефон 0505837876). Комплекс, що включає
готельні номери, базу драйверів, дельфінарій… і навіть церкву
розмістився не де не будь, а над аркою Великого Атлешу, спотворюючи
природний вигляд берегів заповідного урочища. Велику небезпеку становить
прокладання дороги, що ведеться господарем комплексу. Прокладання
дороги з твердим покриттям до заповідного урочища Атлеш призведе до
лавиноподібного зростання кількості відпочиваючих та повної деградації
природних скарбів.
Нагадаємо, що заповідні урочища створюються згідно законодавства
України (Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). На
території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що
порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах,
включених до їх складу, відповідно до вимог природних заповідників.
Таким чином, на території заповідних урочищ заборонена навіть
наметова рекреація, не те що зведення стаціонарних баз відпочинку та
рекреації. Степан Жабка
| 
