Дія мораторію на продаж земель сільгосппризначення вже протягом
багатьох років дає благодатне підгрунтя для масового придбання таких ділянок законним шляхом в його обхід. Що ж змінилося останнім часом у цих питаннях і яким чином охочі придбати собі такі землі можуть це
зробити зараз?
Зміну цільового призначення заборонено. Деякі схеми обходу мораторію і цілковито законного шляху стали вже класичними. Це насамперед стосується зміни цільового призначення ділянки. Хоча треба сказати, що думки опитаних кореспондентом "Урядового кур'єра" юристів з цього приводу різняться. Як зазначає управляючий партнер адвокатського об'єднання Arzіnger Тимур Бондарєв, до 13 січня 2007 року цей спосіб справді був найголовнішим у питаннях обходу мораторію. Тепер такий метод придбання земель став незначним. "Зміну цільового призначення землі не було заборонено Земельним кодексом і надавало справді найширші можливості для її легального відчуження. Саме з цієї причини таку законодавчу прогалину було ліквідовано - заборонено відчуження та зміну цільового призначення сільгоспземель приватної форми власності", - констатує він.Правда, експерт не заперечує, що ця заборона не діє стосовно державних і комунальних земель. А от старший юрист ЮФ "Лавринович і партнери" Олена Зубченко зазначає, що цей спосіб так і не втратив своєї
популярності навіть після 2007 року.Зміну цільового призначення таких земель, як ділянки особистих підсобних господарств (якщо вони були придбані в результаті купівлі-продажу), державних і комунальних земель можна робити. Однак не завжди охочі придбати землі хочуть змінити їх цільове призначення", -
додає вона.
Купити допомагає Римське право. Другим популярним методом придбання є переоформлення власником ділянки на іншу особу з нотаріальним завіренням і видачею нового акта на землю. Олена Зубченко вважає, що цей метод застосовують частіше, ніж реєструють договори. А за словами Тимура Бондарєва, оформлення нового акта на ім'я спадкоємця взагалі вже ніхто не вимагає. Тож нині можна обмежитися лише свідоцтвом на право наслідування. У випадку, коли немає можливості дочекатися скасування мораторію, можна користуватися землею у спосіб емфітевзісу та суперфіцію. Ці терміни дійшли до нас від Римського права. Емфітевзіс - речове право, що передається у спадок на довгострокове використання чужої землі.
Суперфіцій - це те саме право лише на будівлю, що стоїть на чужій землі. Тимур Бондарєв вважає, що ці легальні дозволені методи мають невелику сферу застосування, адже змінювати цільове призначення землі не можна. А от Олена Зубченко впевнена, що дія цих способів передачі землі в Україні неможлива, адже таку документацію просто не реєструють. На думку
адвоката АК "Коннов і Созановський" Дмитра Січкаря, суперфіцій, виходячи з визначення, не можна застосувати до земель сільгосппризначення. Придбання в майбутньому - користування зараз. Застосовують і продаж земельного паю згідно з договором міни. Так, обмінюють одну ділянку на іншу. Однак часто нотаріуси відмовляються
реєструвати такі документи, адже закону, який би регулював порядок обміну земельних ділянок, не існує. Ще один цікавий метод придбання земель. Ідеться про ф'ючерсний пай.
Згідно із ст. 635 Цивільного кодексу, продавець і покупець беруть на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу в майбутньому. На думку Дмитра Січкаря, така угода є цілком легітимною, адже йдеться лише про договір у майбутньому. Втім, Тимур Бондарєв переконаний, що цей спосіб не може бути однозначно легальним, оскільки всі угоди на купівлю-продаж заборонено. Тобто маються на увазі і майбутні договори.
Олена Зубченко вважає, що ф'ючерси використовують виключно в тому випадку, коли особа має намір придбати в майбутньому ділянку, яку нині орендує. "На моє переконання, це не дає 100% гарантії отримання ділянки в
майбутньому у власність", - говорить вона. Таким чином, більшість згаданих методів є цілком легальними для
отримання земель сільгосппризначення. Юристи впевнені, що приводом для втручання правоохороних органів у такі справи є лише явні випадки порушення умов мораторію на продаж земель. Наразі важко довести склад злочину в земельній сфері, оскільки Кримінальний кодекс України має в своєму арсеналі лише одну статтю - "Самовільне захоплення земельної ділянки та самовільне будівництво".
Відтак навіть її можна застосувати лише в небагатьох випадках. Хоча подекуди правопорушників вдається притягнути до адміністративної відповідальності.
Олег Громов