Багато людей говорить при особистому спілкуванні щось типу такого, що вони не цікавляться політикою, та не хочуть про це говорити. Особливо це стосується жінок. Однак немає значення, що ці люди говорять. Вони ж однаково якось діють у повсякденному житті та вступають у відносини з іншими людьми. Чи займаються вони при цьому політикою? Безумовно займаються. Що ж тоді означає фраза про те, що я не хочу говорити про політику? Можливо перед вами маніпулятор. Деякі люди які вважають себе анархістами говорять що вони проти влади та проти політики. Однак як ми вже знаємо не у нас є мозок, а у мозку є ми. Ми приречені на свій мозок. Ієрархічний інстинкт фізично неможливо прибрати з мозку. А як же тоді бути з анархізмом? Це просто політична ідеологія як і інші ідеології. В цьому полягає конкуренція ідеологій. Кожна людина має визначитися зі своєю політичною ідеологією. Вибрати з існуючих ідеологій або винайти свою, що безумовно надзвичайно складно якщо підходити до цього з наукового методу. Набити свій шлунок та щось хапанути політичною ідеологією не є, але є політикою в найгіршому вияві. Як стверджував П.Меркл твердив, що у своїх найкращих проявах політика - це шляхетне прагнення до справедливості та розумного порядку, а у найгірших - це корислива жадоба влади, слави, багатства. Рівненський клуб "Правовий всеобуч"