Договір про вивезення відходів

Дата: Субота, 16.06.2012, 23:39 | Повідомлення # 1

Група: Гости

Живу у приватному секторі у м.Рівне. Нещодавно прийшла квитанція від ТзОВ "Санком-Рівне" (директор депутат міської ради Євтушенко С.І.) із зазначенням боргу за вивезення побутових відходів та погрозами щодо адміністративної відповідальності за відмову укласти договір із зазначеним товариством з посиланням на Закони України "Про відходи" та "Про житлово-комунальні послуги" без зазначення статей. Послугами ТзОВ "Санком-Рівне" з вивезення відходів не користуюсь, оскільки корисно використовую побутові відходи на присадибній ділянці, а також користуюсь послугами інших підприємств з вивезеня побутових відходів. Як поставти нахаб на місце? Чи це так тільки в Рівному?

Олег

Дата: Середа, 24.10.2012, 12:54 | Повідомлення # 2

Група: Гости

Подібна ситуація! Маю квартиру в якій не проживаю. Надсилають рахунки на оплату аж за 3 осіб!

Чому я маю платити???

archinfo

Дата: П`ятниця, 26.10.2012, 11:59 | Повідомлення # 3

Рядовий

Група: Администраторы

Повідомлень: 9

Репутація: 0

Статус: Offline

Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Враховуючи вищевикладене орган місцевого самоврядування визначивши виконавця послуг не має повноважень щодо надання статусу споживача громадянам, оскільки це їхнє суб'єктивне право, а відтак не відноситься до юрисдикції органу місцевого самоврядування. В різних правилах благоустрою зазначається про те, що саме споживачі зобов'язані укладати договори щодо надання житлово-комунальних послуг. Про це зазначено в Законах України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про відходи". Крім того, вимагання укладення договору з визначеним органом місцевого самоврядування виконавцем суперечить ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.626 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто, якщо немає домовленості то немає і договору.
Відповідно до ст.638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Знову ж таки, немає згоди - немає договору. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ст.231 Цивільного кодексу України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. Винна сторона (інша осбоба), яка застосувала фізичних або психічних тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Враховуючи вищевикладене, надсилання квитанції без укладення договору, або психічних тиск щодо підписання договору є неправомірними. За таких обставин особа може звернутись до суду. Практичний досвід свідчить, що листування з виконавцями послуг малоефективне. За неукладання договорів законодавством не передбачено адміністративної відповідальності.

"Fingert & Law Corporation"