На військовий гарнізон покладалися завдання несення зразкової внутрішньої вартової служби, проведення бойових навчань з метою підтримання обороноздатності форту. Згідно з положенням про Дубенський форт від 7 червня 1897 р. функціонували такі підрозділи його управління: комендантське, завідувач артилерійською частиною, виконавець інженерних робіт. Управління фортом здійснював безпосередньо комендант, на якого покладалися завдання зміцнення боєздатності і боєготовності оборонної споруди. Окрім військових завдань, комендант займався вирішенням господарсько-побутових питань гарнізону. Управління артилерійської частини спрямовувало свою діяльність на підтримку в постійній бойовій готовності артилерійської роти фортечного військового гарнізону, дбало про постійне забезпечення форту боєприпасами. Управління виконавця інженерних робіт займалося організацією зведення укріплень форту, проводило його реконструкцію, підтримувало повсякденну життєдіяльність форту. Як тимчасове управління виконавця інженерних робіт функціонувало уже на першій стадії будівельних робіт по спорудженню форту. У відповідності до наказу № 187 Військового відомства від 27 червня 1897 р. благонадійність військовослужбовців форту контролювала спеціальна жандармська команда. Підпорядковувався Військовому міністерству. Розформування гарнізону Дубенського форту пов’язане із розгортанням російсько-японської війни 1904–1905 рр. і відправленням артилерійської роти форту у 1908 р. до м. Владивосток. У 1912 р. в складі військово-інженерної інспекції форт відвідав військовий інженер Д. Карбишев. Під час Першої світової війни (літо 1915 р.) форт був захоплений військами 4-ої австрійської армії. В ході боїв загинуло 200 австрійських солдатів, які були поховані біля форту. Улітку 1916 р., під час Брусиловського прориву російські війська витіснили австрійців з форту. Улітку 1920 р. в боях за Дубенський форт брали участь польські та більшовицькі війська (1 Кінна армія, 45 стрілецька дивізія Південно-Західного фронту). Спроба Червоної Армії штурмом взяти укріплення форту і вибити польські війська успіху не мала. Після Великої вітчизняної війни було дві спроби використати форт для народного господарства. У 1965 р. Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервної продукції. Були проведені ремонти з розчистки казематів, але надмірна вологість і випаровування не давали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.

Форт розташований на південно-східній околиці села Тараканів Дубенського району Рівненської області на височині, що прилягає до низинної долини ріки Ікви. В силу первісного призначення як укріпленого укриття артилерійського полку та щільними деревними та чагарниковими заростями самосійного походження об’єкт є практично непомітним з будь-яких сторін оточуючого середовища.

На території об’єкту спостерігається загальний військово-інженерний принцип максимального пристосування до природного ландшафту, котрий має тенденцію до пониження в східному напрямку. Загальне перевищення території над рівнем долини складає близько 30 метрів.

 

За матеріалами наукових досліджень НУВГП НДС