В мережі можна знайти різні матеріали про введення водійських прав на керування велосипедом. Право на керування велосипедом даровано людям не державами. Це є результат боротьби багатьох людей за свої права у протистоянні з владою. В Конвенції про дорожній рух не просто так зазначено про велосипеди. Будь-якій з країн які ратифікували Конвенцію заборонено вимагати водійське посвідчення від водіїв велосипедів. Але в Україні представникам влади закон не писаний. Їм взагалі не потрібні ваші водійські права, а потрібні лише ваші гроші.

Московський окупант нав'язує нам свою термінологію. Необхідним елементом нашої боротьби є не лише говорити українською, але й говорити правильно, не вживати термінологію нав'язану нам окупантом, навіть, якщо вона звична. Не вживати назви "росія" по відношенню до мордору. Правильно: московія. Вони не "рускіє", не "росіяни", але московити.

Як нам стало відомо Міністр внутрішніх справ України Аваков А.Б. вимагає тотального карантину на введення в Україні надзвичайного стану. В цьому його підтримує Міністр охорони здоров'я Ємець І.М. Аваков А.Б. повідомив, що відшкодування збитків заподіяних владою буде потім, коли виживемо. З психологічної точки зору психологія виживання свідчить про байдужість до інших людей та використання їх для свого виживання. Карантин та надзвичайний стан потрібен в першу чергу панівному класу.

Не такий руйнівний короновірус, як страх перед ним. Справа не тільки і не стільки в тому, що когось та десь можуть побити за випадковий кашель - це сумно, але це торкається окремих людей. Однак в Китаї вже давно ввели смертну кару за приховування хвороби. Цікаво, якщо людина після першого чхання не побігла перевірятись на грип, вона приховала хворобу чи ні? Втім, ще більшими можуть бути економічні наслідки.

Окупант нав'язує нам свою термінологію. Необхідним елементом анархічної боротьби є не лише говорити українською, але й говорити правильно, не вживати термінологію нав'язану окупантом, навіть, якщо вона звична. Не вживати назви "росія" по відношенню до мордору. Правильно: московія. Вони не "рускіє", не "росіяни", але московити або москвини.

Переглядаючи мережу Інтернет ми наткнулись на цікаві відомості щодо оплати телебачення за кордоном.

Зокрема, у Німеччині, незалежно від того, є у вас телевізор чи ні, кожному домогосподарству нараховується збір за телебачення і радіо - 17,5 євро щомісяця. Платіжки приходять щокварталу, за невчасну сплату - пеня 8 євро. Це нагадує плату з вивіз побутових відходів. Незалежно від того чи чи живе хтось у будинку чи квартирі однаково нараховуються плата за побутові відходи. У Великобританії (ефірне, супутникове, кабельне ТБ чи через Інтернет), потрібно купити спеціальну ліцензію. За кольорове ТБ щороку треба заплатити 155,40 фунта стерлінгів (майже 5 тисяч гривень), за чорно-біле - 52 фунти (приблизно 1650 гривень). Люди з вадами зору платять 50% від суми, громадяни у віці 75 років і більше мають право на безоплатну ліцензію (її фінансують з держбюджету). Дохід використовується для фінансування телебачення, радію та онлайн-послуг BBC.

Як відомо 20.02.2020 в Україну прибув літак з евакуйованими з китайської провінції Хубей міста Ухань. Підозрюваних на захворювання коронавірусом Covid-19 евакуйованих людей влада вирішила розмістити в санаторії Національної гвардії селища Нові Санжари на карантин.

Місцеві мешканці не погодилися з рішенням влади та вийшли на протест. Зазначимо, що ми підтримуємо протести мешканців селища Нові Санжари. Це є природна та психічно нормальна реакція людей на диверсію влади щодо підданя загрозі зараження вкрай небезпечною для життя та дуже заразною інфекційною хворобою. Зважаючи на відсутність ліків проти вірусу він розглядається нами як бактеріологічна зброя. Відтак ми вважаємо направлення владою літака в епіцентр хвороби для евакуації людей диверсією влади проти України та українців.

Навіщо вчитися грати на московській гармошці. Здається безглузде питання на яке ми вже давно дали відповідь. Нащодавно ми наткнулися на один діалог на каналі Youtube Владіміра Бутусова про саму легку "Шуйську гармонь" 21x12 дитячу або похідну. Один з коментаторів артьом ференці задав запитання українською мовою: ,,А у вас є відео щоб навчитися грати на цій гармоні." . Інший коментатор Sergo Vladimiris-dze йому відповів: ,,Сам понял,что написал, собака? зачем тебе скачущей гниде играть на РУССКОЙ гармоне?".

До кінця ХІX століття балалайка мала зовсім інший вигляд, і дуже нагадувала собою дутар чи домру: закруглений корпус і довгий гриф з двома чи трьома струнами. Навіть сама назва інструменту має тюркське походження, і є похідним від «бала» – дитина. (Чудинов А. Н. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. СПб., 1894. - с. 142. Михельсон А. Д. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. М., 1865). Балалайку у сучасному вигляді було створено в 1883 році групою майстрів: В. Андреєвим, В. Івановим, С. Налимовим, Ф. Пасербським та іншими. Пасербський запатентував цей винахід на своїй історичній батьківщині – у Німеччині, а не на Московщині.

Існують громадські або політичні рухи, групи або партії, які здійснюють тиск на державу з метою посилення державного контролю. Деякі групи (соціал-демократи та інші соціалісти-державники, більшість профспілок, ліволіберали) хочуть, щоб держава краще і більше контролювала мову людей, припиняючи крайнощі і арештовуючи тих, хто розпалює національну або соціальну неприязнь. Або вони хочуть, щоб держава прийняла зручні закони для робітників, вигідне для бідних трудове законодавство. Вони хочуть, щоб держава регламентувала робочий час або втручалась в процеси праці на боці робітників, наприклад шляхом створення спеціальних комісій, куди можна скаржитися на погані умови праці або шляхом створення переговорних груп за участю чиновників, бізнесу і представників найманих робітників для проведення узгодженої економічної політики. Всі ці групи є супротивниками автономії (незалежності) особистості, суспільства, класу робітників від держави. Адже всі вони виступають за посилення державного і корпоративного контролю над мовою і поведінкою людей, включаючи їх економічні стратегії. Зазвичай рядові учасники масового робітничого руху не усвідомлюють всі довготривалі наслідки того, що вони роблять.