22.11.2021 члену громадської організації "Рівненський клуб "Правовий всеобуч" за поданням якоїсь виконавчої служби повністю заблоковано пенсійний та зарплатний рахунок, які є єдиним джерелом доходу. В один момент людину залишили повністю без засобів існування. Як стало відомо, процедуру витонченого вбивства ініціювало ТОВ "Рівнегаз - Збут" та АТ "Рівнегаз" з якими у члена громадської організації жодних правовідносин ніколи не було та немає. Звернення до правоохоронних органів та уповноваженого з прав людини результату не дало.

В соціальних мережах можна зустріти історії про те чому деякі люди повертаються до України з США. Пояснити це можна лише з погляду психіатрії. Зазначені особи намагаються знайти в Україні особисте щастя. Особистого щастя такі емігранти не знаходять, особливо чоловіки. А США для особистого щастя абсолютно не підходить. Україна після так званих "революцій" обрала европейський шлях, а це шлях маніхейства. Маніхеї та олені особистого щастя не заслуговують.

В публічному просторі можна зустріти, що різні люди починають називати себе анархістами. Взагалі про себе не гідно говорити крім випадків сповіді та самовиправдання. Власне, що людина говорить, зокрема про себе, є апріорі неправдою, а тому такі твердження не варто сприймати серйозно. Насправді така ідеологія як анархія суперечить сучасній науці про головний мозок людини. Анархізм можна сповідувати лише індивідуально, і деякі мислителі в минулому цю думку підтверджували.

Як відомо, українці у своїй більшості вважають, що економити необхідно на культурі. Що це насправді означає? Основне призначення культури, на нашу думку, полягає в утримуванні вас від того щоб взяти до рук зброю проти класових ворогів які вас пригнічують, а також тримати вас у потогонній майстерні. Немає значення яка ця культура, головне ефективність. Комусь достатньо прочитати літературу про саморозвиток щоб уявити себе багатим. Насправді, поняття багатий та бідний придумано капіталістами. Це його термінологія.

Як відомо, українські війська успішно використали безпілотний бойовий дрон проти московських окупаційних військ. Безумовно, ми вважаємо такі дії недостатніми, оскільки Україні потрібно повертати Кубань та Воронежчину. Однак дуже є цікавою реакція деяких країн на успішну українську військову операцію. Із засудженням виступили Німеччина та Франція. Нас це абсолютно не дивує оскільки ці країни протягом багатьох десятиліть є прокремлівськими. На сьогодні це ще й прояв маніхейства.

Одна з головних маніхейських ідей, яку вони наполегливо впроваджують, така: Згідно вимогам політкоректності ми маємо знехтувати традиціями українського слововживання й називати певні категорії населення так, як подобається їм, а не нам. Ми маємо називати їх «роми», «геї», «русскіє», а не так як ми звикли.

В Інтернеті дедалі більше цензури. Диктатура політкоректності унеможливлює публікацію чесних текстів. Нині маніхеї контролюють соціальні мережі та пошукові системи , але добираються і до решти глобальної мережі. Вони домагаються знищення сайтів за порушення тих чи інших правил. Завтра знищать все, що перешкоджає самогубству сім’ї, особистості, раси, нації, церкви і європейської культури.

2 серпня виповнилось 40 років від дня смерті ірландського революціонера Кірана Догерті, бійця Белфастської бригади Тимчасової ІРА, учасника Ірландського голодування 1981 року. З десятьох померлих революціонерів-учасників голодування він фізично протримався більше всіх, а саме 73 дні. Кіран Догерті народився 16 жовтня 1955 року. В дитинстві займався велоспортом та грав в гельський футбол. Отримав освіту інженера-теплотехніка.

Як відомо наша організація підтримує ідеологію анархізму. Слід зауважити, що зазначена ідеологія виникла в час коли не було змішування рас та національностей. На нашу думку будь-яка ідеологія можлива лише в межах однієї раси та національності. Скупчення різних рас та національностей в одній групі веде до постійних конфліктів та непорозумінь навіть в межах однієї ідеології. Така ситуація веде до деградації та стагнації. Кожна фізична особа належить до якоїсь раси та національності незалежно від того усвідомлює вона це чи не усвідомлює.

Безумовно ми не є філологами та не маємо наукових ступенів в питаннях української мови. Однак нам близька позиція доцента кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» в питанні правопису московських імен і прізвищ. Те що роблять московити не варто робити нам, оскільки це чужа колія. Як зазначає Ірина Дмитрівна це питання лежить винятково в політичній площині: «Польські, сербські, чеські імена ми не адаптовуємо до українського правопису, тому що політично ми від них дистанційовані. Проблема виникає через те, що ми перебуваємо на стадії колоніального синдрому. Якщо дивитися на це не політично, а лінгвістично, то ми би мали написати Владімір, Єкатєріна, Алєксандр. І якщо би ми не були в одній упряжі з московітами, починаючи з 1654 року, то ми б дистанціювалися від них органічно. Тобто, ми справді їхнього Пьйотра ніколи б не писали, як Петро, так як з французького П’єра ми ніколи не зробимо українського Петра».